Переклад тексту пісні На перроне вокзала - Иван Кучин

На перроне вокзала (оригінал)

На перроне вокзала, ты меня провожала, по шелковой рубашке покатилась слеза.
Я «люблю» говорил, ты мне ждать обещала, а вдали светофор, намечалась гроза.
Я «люблю» говорил, ты мне ждать обещала, а вдали светофор, намечалась гроза.
Припев:
Осталось немного и ты, ради Бога, побудь недотрогой, не верь никому.
И я в день весенний, с букетом сирени, вернусь, и колени твои обниму.
И я в день весенний, с букетом сирени, вернусь, и колени твои обниму.
Словно пьяная шмара зарыдала гитара, жизнь — блатная отрава погубила меня.
Снова в клеточку день, да, в полосочку нары и опять много лет без любви,
без огня.
Снова в клеточку день, да, в полосочку нары и опять много лет без любви,
без огня.
Припев:
Осталось немного и ты, ради Бога, побудь недотрогой, не верь никому.
И я в день весенний, с букетом сирени, вернусь, и колени твои обниму.
И я в день весенний, с букетом сирени, вернусь, и колени твои обниму.

На перроне вокзала (переклад)

На пероні вокзалу, ти мене проводжала, по шовковій сорочці покотилася сльоза.
Я «люблю» казав, ти мені чекати обіцяла, а далеко світлофор, намічалася гроза.
Я «люблю» казав, ти мені чекати обіцяла, а далеко світлофор, намічалася гроза.
Приспів:
Залишилося трохи іти, заради Бога, будь недоторгою, невір нікому.
І я в день весняний, з букетом бузку, повернусь, і коліни твої обійму.
І я в день весняний, з букетом бузку, повернусь, і коліни твої обійму.
Наче п'яна шмара заридала гітара, життя — блатна отрута занапастила мене.
Знову в клітинку день, так, у смужку нари і знову багато років без кохання,
без вогню.
Знову в клітинку день, так, у смужку нари і знову багато років без кохання,
без вогню.
Приспів:
Залишилося трохи іти, заради Бога, будь недоторгою, невір нікому.
І я в день весняний, з букетом бузку, повернусь, і коліни твої обійму.
І я в день весняний, з букетом бузку, повернусь, і коліни твої обійму.