Переклад тексту пісні Фотокарточка - Иван Кучин

Фотокарточка (оригінал)

Мне вновь о вас напомнил майский вечер, в такой же вечер ветер с моря стих.
И вы ко мне, склонив худые плечи, читали чей-то запрещенный стих.
Вы толковали мне о язвах строя и называли чьи-то имена,
А я смотрел на море голубое и на палатку красного вина.
Припев:
И мне мотивчик пошлый подвернулся, и я запел, и загорланил я:
«Уехал ты, и больше не вернулся, осталась фотокарточка твоя.»
«Уехал ты, и больше не вернулся, осталась фотокарточка твоя.»
Стакан вина, глаза мои косые повергли вас в расстройство и нытьё,
Что, мол, чихать мне на судьбу России такой, как я и пропили ее.
Я обнял вас, сказал вам, дорогая, я вас люблю, что нужно еще вам.
Прошли года и синий вечер мая, заплакал вновь по старым временам.
Припев:
И мне мотивчик пошлый подвернулся, и я запел, и загорланил я:
«Уехал ты, и больше не вернулся, осталась фотокарточка твоя.»
«Уехал ты, и больше не вернулся, осталась фотокарточка твоя.»
Мы разошлись, как берег с пароходом, Вы уж не та, не тот уже и я.
И вот теперь, когда пришла свобода, свободны ль вы, любимая моя.
Свободны ль вы от бед земных и горя, свободны ль вы в запросах тех своих,
С кем вы теперь гуляете у моря, кому теперь читаете свой стих.
Припев:
И мне мотивчик пошлый подвернулся, и я запел, и загорланил я:
«Уехал ты, и больше не вернулся, осталась фотокарточка твоя.»
«Уехал ты, и больше не вернулся, осталась фотокарточка твоя.»
Любимая, я старый стал и дошлый, но до сих пор Вас помню и люблю,
Простите мне за то мотивчик пошлый, простите мне за молодость мою.

(переклад)

Мені знову про вас нагадав травневий вечір, такий вечір вітер з моря вірш.
І ви до мене, схиливши худі плечі, читали чийсь заборонений вірш.
Ви тлумачили мені про виразки ладу і називали чиїсь імена,
А я дивився на море блакитне і на намет червоного вина.
Приспів:
І мені мотивчик вульгарний підвернувся, і я заспівав, і загорланив я:
«Поїхав ти, і більше не повернувся, залишилася фотокартка твоя.»
«Поїхав ти, і більше не повернувся, залишилася фотокартка твоя.»
Склянка вина, очі мої косі кинули вас у розлад і ниття,
Що, мовляв, чхати мені на долю Росії такий, як я і пропили її.
Я обійняв вас, сказав вам, люба, я вас люблю, що потрібно ще вам.
Минули роки й синій вечір травня, заплакав знову за старими часами.
Приспів:
І мені мотивчик вульгарний підвернувся, і я заспівав, і загорланив я:
«Поїхав ти, і більше не повернувся, залишилася фотокартка твоя.»
«Поїхав ти, і більше не повернувся, залишилася фотокартка твоя.»
Ми розійшлися, як берег з пароплавом, Ви вже не та, не той уже і я.
І ось тепер, коли прийшла свобода, вільні леви, люба моя.
Вільні ль ви від бід земних і горя, вільні леви в запитах тих своїх,
З ким ви тепер гуляєте біля моря, кому тепер читаєте свій вірш.
Приспів:
І мені мотивчик вульгарний підвернувся, і я заспівав, і загорланив я:
«Поїхав ти, і більше не повернувся, залишилася фотокартка твоя.»
«Поїхав ти, і більше не повернувся, залишилася фотокартка твоя.»
Кохана, я старий став і дошлий, але досі вас пам'ятаю і люблю,
Вибачте мені за то мотивчик вульгарний, вибачте мені за молодість мою.