Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Жребий, виконавця - Евгений Григорьев – Жека. Пісня з альбому Золотые хиты, у жанрі Шансон
Дата випуску: 25.07.2012
Лейбл звукозапису: United Music Group
Мова пісні: Російська мова
Жребий(оригінал) |
Снова тихо сидишь, снова плачешь, тебя покидаю, |
Струйки слез, словно спицы, мне сердце опять протыкают, |
Ухожу, не хочу, но иду по колючей метели, |
Где захлопнет за мною тайга до звонка свои двери. |
Я такой тишины, как твоя больше вряд ли услышу, |
Я такой глубины серых глаз никогда не увижу, |
Ухожу, не хочу, но иду, их любовь обижая, |
Как над бездной вишу, словно с этой земли пропадаю. |
Припев: |
Любить на небе, обижая на земле, |
Мне выпал этот жребий в предрассветной мгле, |
Из невозвратного далека долгий путь |
Я помню все, а ты скорее все забудь. |
Я боюсь, что ты все еще ждешь, взгляд не сводишь с обоев, |
Где линялый узор вдруг двоих нас напомнит обоих, |
И не выключив в комнате свет, ты за стол сядешь рядом, |
И постель простоит эту длинную ночь не примята. |
Припев: |
Любить на небе, обижая на земле, |
Мне выпал этот жребий в предрассветной мгле, |
Из невозвратного далека долгий путь |
Я помню все, а ты скорее все забудь. |
Любить на небе, обижая на земле, |
Мне выпал этот жребий в предрассветной мгле, |
Из невозвратного далека долгий путь |
Я помню все, а ты скорее все забудь. |
(переклад) |
Знову тихо сидиш, знову плачеш, тебе покидаю, |
Струйки сліз, немов спиці, мені серце знову протикають, |
Йду, не хочу, але йду по колючій хуртовині, |
Де зачинить за мною тайга до дзвінка свої двері. |
Я такої тиші, як твоя більше навряд чи почую, |
Я такої глибини сірих очей ніколи не побачу, |
Іду, не хочу, але іду, їх любов ображаючи, |
Як над безоднею вішу, немов із цієї землі пропадаю. |
Приспів: |
Любити на небі, ображаючи на землі, |
Мені випав цей жереб у передсвітанковій темряві, |
З неповоротного далекого довгий шлях |
Я пам'ятаю все, а ти швидше все забудь. |
Я боюся, що ти все ще чекаєш, погляд не зводиш з шпалер, |
Де линялий візерунок раптом двох нас нагадає обох, |
І не вимкнувши в кімнаті світло, ти за стол сядеш поруч, |
І постіль простоїть цю довгу ніч не прим'ята. |
Приспів: |
Любити на небі, ображаючи на землі, |
Мені випав цей жереб у передсвітанковій темряві, |
З неповоротного далекого довгий шлях |
Я пам'ятаю все, а ти швидше все забудь. |
Любити на небі, ображаючи на землі, |
Мені випав цей жереб у передсвітанковій темряві, |
З неповоротного далекого довгий шлях |
Я пам'ятаю все, а ти швидше все забудь. |