Переклад тексту пісні Курган - Евгений Григорьев – Жека

Курган (оригінал)

Курган могильный срыли экскаватором,
Ещё давным-давно его разворовав,
Все почести, отвесив основателям,
Ну и потомкам кое-что, приврав.
А городок, что в честь могилы названный,
Уж триста лет, но как-то жизнь влачит,
С флажком и шариком в руках по праздникам,
И с Красиным, поднятым на гранит.
Курган, Курган ты как любовь не многословен,
Ну, а в домах твоих по-прежнему живёт,
Нем, как Герасим, глух как Бетховен.
Ну, в общем, добрый и талантливый народ.
Тобол несёт крючки теченьем медленным,
Мелея возле дамбы с каждым днём,
И кажется вот-вот уже последнюю,
Рыбёшку из воды мы достаём.
Но рыба, как и люди здесь отчаянна,
И как ни странно, выживает тут,
Хоть по пятёрке бесконечно, в виде вяленом
Её у пивзавода бабки продают.
Курган, Курган ты как любовь не многословен,
Ну, а в домах твоих по-прежнему живёт,
Нем, как Герасим, глух как Бетховен.
Ну, в общем, добрый и талантливый народ.
Птенцы твои в гостях лишь временами,
Опровергая тезис, что Курган — дыра,
Царят, уехав, в «смехопанораме»,
И к струнам преклоняют севера.
Простившись с тишиной дворов курганских,
Гуляют всюду, выпорхнув из гнёзд,
Мой голос из ларьков с кассет пиратских,
И песни наших Фабрикантских звёзд.
Курган, Курган ты как любовь не многословен,
Ну, а в домах твоих по-прежнему живёт,
Нем, как Герасим, глух как Бетховен.
Ну, в общем, добрый и талантливый народ.

(переклад)

Курган могильний зрили екскаватором,
Ще давним-давно його розкрадавши,
Всі почесті, відваживши засновникам,
Ну і нащадкам дещо, прибравши.
А містечко, що на честь могили назване,
Вже триста років, але якось життя тягне,
З прапорцем і кулькою в руках по святам,
І з Красиним, піднятим на граніт.
Курган, Курган ти як любов не багатослівний,
Ну, а в будинках твоїх як і раніше живе,
Ним, як Герасим, глухий як Бетховен.
Ну, загалом, добрий і талановитий народ.
Тобол несе гачки течією повільною,
Мелея біля дамби з кожним днем,
І здається ось-ось вже останню,
Рибця з води ми дістаємо.
Але риба, як і люди тут відчайдушна,
І як не дивно, виживає тут,
Хоч по п'ятірці нескінченно, у в'яленому вигляді
Її у пивзаводу бабки продають.
Курган, Курган ти як любов не багатослівний,
Ну, а в будинках твоїх як і раніше живе,
Ним, як Герасим, глухий як Бетховен.
Ну, загалом, добрий і талановитий народ.
Пташенята твої в гостях лише часом,
Спростовуючи тезу, що Курган — діра,
Царять, поїхавши, в «сміхопанорамі»,
І до струн схиляють півночі.
Попрощавшись із тишею дворів курганських,
Гуляють усюди, випорхнувши з гнізда,
Мій голос із ларків з касет піратських,
І пісні наших Фабрикантських зірок.
Курган, Курган ти як любов не багатослівний,
Ну, а в будинках твоїх як і раніше живе,
Ним, як Герасим, глухий як Бетховен.
Ну, загалом, добрий і талановитий народ.