| Велике сонце, на небі
|
| Ти спалюєш мою шкіру
|
| І ти ранив мої очі
|
| Велика річка, наближається до нас
|
| Наше життя змітено
|
| У воїх повені, які зростають
|
| Фермер закладає врожай
|
| Вниз у смертельну землю
|
| Вирощуємо продукти харчування наших дітей
|
| Одного дня я гуляв по річному руслу
|
| Тихий слід води, що колись летіла
|
| Одного дня я стояв на вершині гори
|
| Світ внизу був не той, який я знав
|
| Ми танцюємо й сміємося під кислотним дощем
|
| Чи ми мандрівники на кораблі дурнів?
|
| Чи всі ми сліпі
|
| Ми всі сліпі чи, можливо
|
| Ми просто не хочемо бачити
|
| Але хочеться довіряти цьому чоловікові на телебачення
|
| Хто каже, що все буде добре
|
| Будьте добре для вас і мене
|
| Ми йдемо прямо на краю нівідки
|
| З високо піднятими головами
|
| І, очевидно, нікого це не хвилює
|
| Усі вони проходять повз
|
| Ніби їх це зовсім не хвилює
|
| Краще подивись двічі
|
| У кожному рядку в газетах
|
| Краще подивись двічі
|
| На того чоловіка з телевізора
|
| Краще подивись двічі
|
| В очі ваших лідерів
|
| Або просто подивіться навколо
|
| Побачити вмираючий світ
|
| Хіба ви не бачите, як воно зникає
|
| У тихій благодаті
|
| Одного дня я гуляв по річному руслу
|
| Тихий слід води, що колись летіла
|
| Одного дня я стояв на вершині гори
|
| Світ внизу був не той, який я знав
|
| Ми танцюємо й сміємося під кислотним дощем
|
| Чи ми мандрівники на кораблі дурнів?
|
| Чи всі ми сліпі
|
| Ми всі сліпі чи, можливо
|
| Ми просто не хочемо бачити
|
| Але хочеться довіряти цьому чоловікові на телебачення
|
| Хто каже, що все буде добре
|
| Будьте добре для вас і мене
|
| Ми йдемо прямо на краю нівідки
|
| З високо піднятими головами
|
| І, очевидно, нікого це не хвилює
|
| Усі вони проходять повз
|
| Ніби їх це зовсім не хвилює |