Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Par Delà Les Plaines, виконавця - Dick Rivers. Пісня з альбому L'homme Sans Âge, у жанрі Поп
Дата випуску: 12.06.2008
Лейбл звукозапису: Mouche
Мова пісні: Французька
Par Delà Les Plaines(оригінал) |
Par-delà les plaines, nous rentrerons |
Aliter nos consciences et nos corps |
Par-delà les plaines, nous reviendrons |
Vers ces femmes qui n’attendent plus l’aurore |
Par-delà les plaines, nous laisserons |
Les échos de nos nuits sans sommeil |
L’usure des jours que l’on surveille |
Sans penser que demain est pareil |
Et les femmes pleurent quand les hommes leur reviennent |
Et les femmes pleurent quand les hommes se souviennent |
Par-delà les plaines, nous oublierons |
Celles qu’on trahit maladroitement |
Par-delà les plaines, nous pleurerons |
Celles qu’on aime un peu moins qu’avant |
Par-delà les plaines, nous marcherons |
Dans l’air glacé du jour qui naît |
Et nos peaux abîmées diront |
Les vies à perdre la raison |
Et les femmes pleurent quand les hommes leur reviennent |
Et les femmes pleurent quand les hommes se souviennent |
Par-delà les plaines, nous reviendrons |
Aimer celles qui vivent malgré tout |
Par-delà les plaines, nous sombrerons |
Dans des bras qui n’attendent que nous |
Par-delà les plaines et les saisons |
Nous resterons vivants malgré tout |
Et lorsque la nuit nous appellera |
Nous oublierons à peu près tout |
Et les femmes pleurent quand les hommes leur reviennent |
Et les femmes pleurent quand les hommes se souviennent |
Et les femmes meurent en silence et sans haine |
Et les femmes meurent dans la terre de ces plaines |
(переклад) |
За рівнини ми повернемося |
Заспокоїти наш розум і тіло |
За рівнини ми повернемося |
Назустріч цим жінкам, які більше не чекають світанку |
За рівнини ми підемо |
Відлуння наших безсонних ночей |
Зношеність днів, які ми спостерігаємо |
Не думаючи, що завтра те саме |
А жінки плачуть, коли чоловіки повертаються до них |
І жінки плачуть, коли чоловіки згадують |
За рівнинами ми забудемо |
Ті, кого невміло зраджують |
Над рівнинами ми будемо плакати |
Тих, яких ми любимо трохи менше, ніж раніше |
По рівнинах ми підемо |
У крижаному повітрі світанкового дня |
А наші пошкоджені шкури скажуть |
Живе, щоб втратити розум |
А жінки плачуть, коли чоловіки повертаються до них |
І жінки плачуть, коли чоловіки згадують |
За рівнини ми повернемося |
Любити тих, хто живе незважаючи ні на що |
Над рівнинами ми потонемо |
В обіймах, які на нас чекають |
За межами рівнин і пір року |
Ми залишимося живими, незважаючи ні на що |
І коли кличе нас ніч |
Ми забудемо майже все |
А жінки плачуть, коли чоловіки повертаються до них |
І жінки плачуть, коли чоловіки згадують |
А жінки вмирають мовчки і без ненависті |
І жінки вмирають на землі цих рівнин |