Переклад тексту пісні Чёрный лебедь - Darom Dabro

Чёрный лебедь (оригінал)

Он был из тех, что никогда не бросит брата.
Из тех, что восхваляют грусть, но не считают его главным кадром.
Из тех, что вышли с малого города в люди,
Где в каждой минуте Солнце лежит на блюде.
Пытаясь быть не огрызком для мира.
Игнорил каждую вписку, закрытым в квартире.
В поиске предназначения, как своей стихии.
Верил что сила есть — это его имя.
Город в котором так много амбиций
Стал его домом, он всё же скучал о провинции.
О том, как всё было там, тут не говорится.
Знаешь, каждый этап должен проходится.
В то время, как все обедали модой.
Он восхищался жизнью классиков, их свободой.
Знаешь, великолепие жизни не в бабках.
Законам улицы так по?
уй на каких ты тапках.
Знаешь, добро может бить тебя в спину.
Кричали голоса: «Ну-же, не тяни резину!»
Знаешь, судьба ещё ведь та скотина.
Ты ждешь выстрела в цель, пули летят мимо.
Возраст не тот, чтоб отдаваться риску.
Помимо вдохновения есть ещё быт, прописка.
Есть куча долгов, жизнь уходящая быстро.
Семья, которой трудно понять его мысли.
«Почему я не могу жить, как я захочу?
Почему я не лечу, а пленник бальных чувств?
Почему всё то, что есть во мне, нету в них?
Боже прости, но как по мне, это ужасный миф.»
И в тот момент он увидел, как в небе
Те — грозные тучи приняли сей лик лебедя.
Тот, что затанцевал, будто сам был танцем.
И в тот момент он стал улыбаться.
Слёзы счастья падали на пол.
Река будто в ладонях несёт сладкий запах.
Не всё тут, мой друг, есть тьма, что являлось чёрным.
Добро не имеет цвета, если знать о чём мы.
С того момента раскрыв крылья —
Он принимает жизнь, ту что является былью.
Ту, что обогащает нас обыкновением.
Ту, что не понять им с высоты стремления.
Припев:
Кружится чёрный лебедь, в чёрном глубоком небе.
Что означал тот танец, что был глубок, как нутро?
Может быть он и есть свет, может быть он есть импульс,
Что побуждает нас всех делать бесценным добро.

Чёрный лебедь (переклад)

Він був із тих, що ніколи не покине брата.
З тих, що вихваляють смуток, але не вважають його головним кадром.
З тих, що вийшли з малого міста в люди,
Де в кожній хвилині Сонце лежить на блюді.
Намагаючись бути не огризком для світу.
Ігнорив кожну вписку, закриту в квартирі.
У пошуках призначення, як своєї стихії.
Вірив, що сила є — це його ім'я.
Місто в якому так багато амбіцій
Став його будинком, він все ж нудьгував за провінцію.
Про те, як усе було там, тут не йдеться.
Знаєш, кожен етап має проходити.
У той час, як усі обідали модою.
Він захоплювався життям класиків, їх свободою.
Знаєш, пишнота життя не в бабках.
Законам вулиці так за?
уй на яких ти тапках.
Знаєш, добро може бити тебе в спину.
Кричали голоси: «Ну-же, не тягни гуму!»
Знаєш, доля ще та та худоба.
Ти чекаєш пострілу в ціль, кулі летять повз.
Вік не той, щоб віддаватися ризику.
Крім натхнення, є ще побут, прописка.
Є купа боргів, життя, що йде швидко.
Сім'я, якій важко зрозуміти його думки.
«Чому я не можу жити, як я захочу?
Чому я не лікую, а бранець бальних почуттів?
Чому все те, що є в мені, нема в них?
Боже пробач, але як на мене, це жахливий міф.»
І в той момент він побачив, як у небі
Ті— грізні хмари прийняли цей лик лебедя.
Той, що затанцював, наче сам був танцем.
І в той момент він став усміхатися.
Сльози щастя падали на підлогу.
Річка ніби в долонях несе солодкий запах.
Не все тут, мій друже, є темрява, що було чорним.
Добро не має кольору, якщо знати про що ми.
З того моменту розкривши крила
Він приймає життя, те що є буллю.
Ту, що збагачує нас звичаєм.
Ту, що не зрозуміти їм з висоти прагнення.
Приспів:
Кружиться чорний лебідь, у чорному глибокому небі.
Що означав той танець, що був глибоким, як нутро?
Може бути він і є світло, може він є імпульс,
Що спонукає нас усіх робити безцінним добро.