| Після всього цього часу краще не стало
|
| І слова просто проходять повз мене, тож я думаю про тебе вранці
|
| Співаю пісню, щоб заповнити мої очі
|
| Ось я — Ви можете підспівувати?
|
| Зупинився, щоб привітатися
|
| Щось мене здолало Не хотів йти і повз тебе Подивився на мене так чесно
|
| Бачив сонце над тобою
|
| Подуй і прослизни через руки
|
| Літо вкрало
|
| Усе дихання всередині мене залишає мене задихатися повітрям
|
| Є так багато, щоб сказати
|
| Навряд чи має значення
|
| Один день ти був більше ніж кимось
|
| Хіба ми не вірили, що ми такі?
|
| Хіба ми не вірили, що ми є чимось?
|
| Хіба ми не вірили, що ми більше?
|
| Набагато більше, ніж можуть сказати слова
|
| Раптом сонце, раптова любов
|
| Коли минули роки
|
| І ми живемо спогадами
|
| Ти все ще пам’ятатимеш мене таким?
|
| Як і я також
|
| Незалежно від того, де я можу бути Щось викрадеться
|
| Хіба ми не вірили, що ми такі?
|
| Хіба ми не вірили, що ми є чимось?
|
| Хіба ми не вірили, що ми більше?
|
| Набагато більше, ніж я не знаю
|
| Раптом сонце, раптова любов
|
| Не хотів йти Не хотів покидати вас
|
| Щось, що тягне мене назад, зашкодило мені, тому Прокинувшись я знайшов ноги на подушці
|
| Голова й плечі на землі |