Переклад тексту пісні Парижские фантазии - Булат Окуджава

Парижские фантазии (оригінал)

У парижского спаниеля лик французского короля,
Не погибшего на эшафоте, а достигшего славы и лени.
На бочок паричок рыжеватый, милосердие в каждом движеньи,
А в глазах, голубых и счастливых, отражается жизнь и земля.
На бульваре Распай, как обычно, господин Доминик у руля.
И в его ресторанчике светлом заправляют полднавные тени,
Петербургскою лентой и салфеткой прикрывая от пятен колени,
Розу красную в лацкан вонзая, скатерть белую с хрустом стеля.
Эту землю с отливом зеленым между нами по горстке деля,
Как стараются неутомимо Бог, природа, судьба,
Провиденье, короли, спаниели и розы и питейные все заведения.
Сколько мудрости в этом законе, ну и грусти порой — voila.
Если есть еще позднее слово, пусть замолвят его обо мне.
Я прошу не о вечном блаженстве -- о минуте возвышенноуй пробы,
Где уместны, конечно, утраты и отчаянья даже,
Но чтобы милосердие в каждом движении и красавица в каждом окне.
Где уместны, конечно, утраты и отчаянья даже,
Но чтобы милосердие в каждом движении и красавица в каждом окне.

Парижские фантазии (переклад)

У паризького спаніеля обличчя французького короля,
Того, хто не загинув на ешафоті, а досяг слави і ліні.
На бочок паричок рудуватий, милосердя в кожному русі,
А в очах, блакитних і щасливих, відображається життя і земля.
На бульварі Розпай, як завжди, пан Домінік біля керма.
І в його ресторанчику світлом заправляють повднавні тіні,
Петербурзькою стрічкою і серветкою прикриваючи від плям коліна,
Троянду червону в лацкан вонзаючи, скатертину білу з хрустом потолку.
Цю землю з відливом зеленим між нами по жменьці ділячи,
Як намагаються невтомно Бог, природа, доля,
Провидіння, королі, спанієлі та троянди та питні всі заклади.
Скільки мудрості в цьому законі, ну і суму часом - voila.
Якщо є ще пізнє слово, нехай замовлять його про мене.
Я прошу не про вічне блаженство - про хвилину піднесеної проби,
Де доречні, звичайно, втрати і відчаю навіть,
Але щоб милосердя в кожному русі і красуня в кожному вікні.
Де доречні, звичайно, втрати і відчаю навіть,
Але щоб милосердя в кожному русі і красуня в кожному вікні.