
Дата випуску: 31.12.1986
Лейбл звукозапису: АО "Фирма Мелодия"
Мова пісні: Російська мова
Парижские фантазии(оригінал) |
У парижского спаниеля лик французского короля, |
Не погибшего на эшафоте, а достигшего славы и лени. |
На бочок паричок рыжеватый, милосердие в каждом движеньи, |
А в глазах, голубых и счастливых, отражается жизнь и земля. |
На бульваре Распай, как обычно, господин Доминик у руля. |
И в его ресторанчике светлом заправляют полднавные тени, |
Петербургскою лентой и салфеткой прикрывая от пятен колени, |
Розу красную в лацкан вонзая, скатерть белую с хрустом стеля. |
Эту землю с отливом зеленым между нами по горстке деля, |
Как стараются неутомимо Бог, природа, судьба, |
Провиденье, короли, спаниели и розы и питейные все заведения. |
Сколько мудрости в этом законе, ну и грусти порой — voila. |
Если есть еще позднее слово, пусть замолвят его обо мне. |
Я прошу не о вечном блаженстве -- о минуте возвышенноуй пробы, |
Где уместны, конечно, утраты и отчаянья даже, |
Но чтобы милосердие в каждом движении и красавица в каждом окне. |
Где уместны, конечно, утраты и отчаянья даже, |
Но чтобы милосердие в каждом движении и красавица в каждом окне. |
(переклад) |
У паризького спаніеля обличчя французького короля, |
Того, хто не загинув на ешафоті, а досяг слави і ліні. |
На бочок паричок рудуватий, милосердя в кожному русі, |
А в очах, блакитних і щасливих, відображається життя і земля. |
На бульварі Розпай, як завжди, пан Домінік біля керма. |
І в його ресторанчику світлом заправляють повднавні тіні, |
Петербурзькою стрічкою і серветкою прикриваючи від плям коліна, |
Троянду червону в лацкан вонзаючи, скатертину білу з хрустом потолку. |
Цю землю з відливом зеленим між нами по жменьці ділячи, |
Як намагаються невтомно Бог, природа, доля, |
Провидіння, королі, спанієлі та троянди та питні всі заклади. |
Скільки мудрості в цьому законі, ну і суму часом - voila. |
Якщо є ще пізнє слово, нехай замовлять його про мене. |
Я прошу не про вічне блаженство - про хвилину піднесеної проби, |
Де доречні, звичайно, втрати і відчаю навіть, |
Але щоб милосердя в кожному русі і красуня в кожному вікні. |
Де доречні, звичайно, втрати і відчаю навіть, |
Але щоб милосердя в кожному русі і красуня в кожному вікні. |