Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Волчок, виконавця - Борис Заходер. Пісня з альбому Стихи и сказки, у жанрі Стихи для детей
Дата випуску: 10.12.2013
Лейбл звукозапису: АО "Фирма Мелодия"
Мова пісні: Російська мова
Волчок(оригінал) |
Ну, ребята, |
Чур - молчок: |
Будет сказка |
про ВОЛЧОК! |
I |
Дело было в старину - |
По старинке и начну: |
Жил да был |
Серый Волк. |
Выл да выл |
Серый Волк |
Дни и ночи напролет |
(Сам он думал, |
Что поет). |
Песню пел одну и ту же |
Нет ее на свете хуже: |
- Ухвачу-уу-у! |
Укушу-у-у! |
Утащу-у-у! |
Удушу-у-у! |
И - съем! |
Волк - скажу вам наперед - |
Хоть фальшивит, |
Но не врет: |
Тех, кто песню слушает, |
Он охотно скушает. |
Так представьте, каково |
Слушать пение его! |
Каково лесным зверятам |
Жить |
С таким артистом |
Рядом! |
До того он надоел |
Всем, кого он недоел, - |
Впору тоже |
Волком взвыть! |
...Стали думать - |
Как тут быть... |
И |
ПРИДУМАЛИ! |
II |
Как-то утром |
Волк проснулся, |
Потянулся, |
Облизнулся, |
Спел любимую свою |
(«Укушу да разжую!») |
И пустился - чин по чину - |
На обед искать дичину. |
Бегал-бегал... |
Что за притча?! |
«Где же, - думает, - добыча? |
Нет ни пуха, ни пера, |
Ни зайчишки, ни бобра, |
Ни мышонка, ни лягушки, |
Ни неведомой зверушки!» |
А с верхушки старой ели |
Две пичужки засвистели: |
- Серый! |
Вся твоя еда |
Разбежалась кто куда! |
III |
Да, |
Зайцы убежали, |
Птицы улетели, |
Мышата-лягушата - |
И те усвиристели, |
И легкие, как тени, |
Умчались прочь олени. |
IV |
И пришлось, |
Ребята, |
Волку |
Зубы положить на полку |
А на полку зубы класть |
Это небольшая сласть! |
...Серый Волк |
Дня два крепился, |
Все терпел невольный пост. |
А на третий день |
Вцепился |
В свой же |
Серый волчий хвост! |
Так вцепился он в беднягу, |
Что охотно дал бы тягу |
(Убежал бы) - |
Да шалишь: |
От себя не убежишь! |
И не в силах бедный хвост |
Проглотить, |
И не в силах вкусный хвост |
Отпустить - |
Вслед за собственным |
Серым хвостом |
Серый Волк |
Завертелся винтом! |
Он вертелся, |
Он кружился, |
Он крутился, |
Он вращался, |
И - само собой понятно! |
Он |
В кого-то |
Превращался! |
А когда он |
Встал торчком - |
Было поздно: |
Стал Волчком! |
Не сердитым, |
Не голодным, |
Развеселым, |
Беззаботным, |
Пестрым, |
Звонким и блестящим - |
Словом, самым настоящим |
Замечательным волчком! |
Сам |
Мечтаю о таком! |
V |
Уж теперь он никого |
Не обижает, |
И его за это каждый |
Уважает! |
И поет теперь он песенку |
Иную: |
Развеселую, |
Смешную, |
Заводную: |
- Жу-жу-жу, жу-жу-жу |
Кого хочешь закружу! |
Жу-жу-жу, жу-жу-жу - |
Я с ребятами дружу! |
То-то! |
(переклад) |
Ну, хлопці, |
Чур - молчок: |
Буде казка |
про ВОВЧОК! |
I |
Справа була за старих часів - |
По-старому і почну: |
Жив та був |
Сірий Вовк. |
Вил та вив |
Сірий Вовк |
Дні і ночі безперервно |
(Сам він думав, |
Що співає). |
Пісню співав ту саму |
Немає її на світі гірше: |
- Вхоплю-уу-у! |
Укушу-у-у! |
Утащу-у-у! |
Удушу-у-у! |
І - знімання! |
Вовк - скажу вам наперед - |
Хоч фальшивить, |
Але не бреше: |
Тих, хто пісню слухає, |
Він охоче з'їсть. |
Так уявіть, яке |
Слухати його співи! |
Яке лісовим звірятам |
Жити |
З таким артистом |
Поруч! |
До того він набрид |
Всім, кого він недоїв, - |
Можна також |
Вовком заволати! |
...Стали думати - |
Як тут бути... |
І |
ПРИДУМАЛИ! |
II |
Якось уранці |
Вовк прокинувся, |
Потягнувся, |
Облизнувся, |
Співав кохану свою |
(«Укушу та розжую!») |
І пустився - чин по чину - |
На обід шукати дичину. |
Бігав-бігав... |
Що за казка?! |
«Де ж, – думає, – видобуток? |
Немає ні пуху, ні пера, |
Ні зайчики, ні бобра, |
Ні мишеня, ні жаби, |
Ні невідомого звірятка!» |
А з верхівки старої ялинки |
Дві пташки засвистіли: |
- Сірий! |
Вся твоя їжа |
Розбіглася хто куди! |
III |
Так, |
Зайці втекли, |
Птахи полетіли, |
Мишенята-жабенята - |
І ті взбелювали, |
І легені, як тіні, |
Помчали геть олені. |
IV |
І довелося, |
Хлопці, |
Вовку |
Зуби покласти на полицю |
А на полицю зуби класти |
Це невелика насолода! |
...Сірий Вовк |
Дні два кріпився, |
Все терпів мимовільний піст. |
А на третій день |
Вчепився |
У свій же |
Сірий вовчий хвіст! |
Так вчепився він у бідолаху, |
Що охоче дав би тягу |
(Втік би) - |
Та пустуєш: |
Від себе не втечеш! |
І не в змозі бідний хвіст |
Проковтнути, |
І не в змозі смачний хвіст |
Відпустити - |
Слідом за власним |
Сірим хвостом |
Сірий Вовк |
Закрутився гвинтом! |
Він крутився, |
Він кружляв, |
Він крутився, |
Він обертався, |
І – само собою зрозуміло! |
Він |
У когось |
Перетворювався! |
А коли він |
Встав торчком - |
Було пізно: |
Став Вовчком! |
Чи не сердитим, |
Чи не голодним, |
Веселим, |
Безтурботним, |
Строкатим, |
Дзвінким та блискучим - |
Словом, справжнісіньким |
Чудовим дзиґом! |
Сам |
Мрію про таке! |
V |
Тепер він уже нікого |
Не ображає, |
І його за це кожен |
Поважає! |
І співає тепер він пісеньку |
Іншу: |
Веселе, |
Смішну, |
Заводну: |
- Жу-жу-жу, жу-жу-жу |
Кого хочеш закручу! |
Жу-жу-жу, жу-жу-жу - |
Я з хлопцями дружу! |
Отож! |