Переклад тексту пісні Как тюлень стал тюленем - Борис Заходер

Как тюлень стал тюленем (оригінал)

Вышло вот какое дело:
Моль
Тюленью шубу съела.
На дворе трещит мороз,
А Тюлень и гол и бос!
Побежал Тюлень к Еноту:
— Не в чем выйти на работу!
Дай мне шубу, куманек!
Одолжи хоть на денек!
Отвечал Енот со смехом:
— Дорожу
Своим я мехом!
Что ж ты,
Глупенький зверек,
Шубу плохо так берег?
— Дайте шубу мне, бобры!
Дайте, будьте так добры!
—
А бобры ему в ответ:
— Лишней шубы, братец, нет!
— Может, мне помогут лисы?
— Что ты!
Мы и сами лысы!
Ты бы лучше сбегал
К Волку —
Там скорей добьешься толку!
— Нет, спасибо!
Ради шубы
Не полезу к Волку в зубы!
Лучше я схожу
К Моржу —
Может, шубу
Одолжу…
Но и Морж ответил хмуро:
— Дорога своя мне шкура!
Не могу ж я лезть из кожи,
Хоть с тобою мы
И схожи…
Бегал, бегал наш Тюлень,
Позабыв былую лень:
Был у Выдры,
У Хорька,
У Ежа,
У Хомяка,
Был у Норки,
У Куницы —
Ничего не смог добиться.
Даже лучший друг —
Барсук —
Буркнул:
— Нынче недосуг!
—
А сердитый зверь Опоссум
Дверь захлопнул
Перед носом!
Постоял Тюлень
У двери…
— Боже мой!
Какие звери!
—
Мех собрал свой
По клочку
И поплелся
К Скорняку…
Шил Скорняк,
Чинил Скорняк,
Примерял и так и сяк:
Тут подрежет, там латает
Меха
Явно
Не хватает!
Вышла у него шубенка,
Как на малого ребенка.
Эту шубу
Целый день
Натянуть не мог Тюлень.
Еле-еле
Застегнулся,
Шаг шагнул —
И растянулся!
Крикнул он на Скорняка:
— Шуба слишком коротка!
Это просто явный брак!
В ней ходить нельзя никак!
— Ну, — сказал Скорняк лукавый,
Пану трудно угодить!
А зачем же вам ходить?
Ты — Тюлень, так ты и плавай!

(переклад)

Вийшло ось яке діло:
Міль
Тюлень шубу з'їла.
На дворі тріщить мороз,
А Тюлень і гол та бос!
Побіг Тюлень до Енота:
— Нема в чому вийти на роботу!
Дай мені шубу, куманек!
Позич хоч на день!
Відповідав Єнот зі сміхом:
- Дорожу
Своїм я хутром!
Що ж ти,
Дурненьке звірятко,
Шубу погано так берег?
— Дайте мені шубу, бобри!
Дайте, будьте такі добрі!
-
А бобри йому у відповідь:
— Зайвої шуби, братику, ні!
— Може, мені допоможуть лисиці?
- Що ти!
Ми й самі лисиці!
Ти б краще втікав
До Вовка
Там швидше доб'єшся толку!
- Ні дякую!
Заради шуби
Чи не полезу до Вовка в зуби!
Краще я схожу
До Моржа -
Може, шубу
Позичу…
Але і Морж відповів похмуро:
- Дорога своя мені шкура!
Не можу ж я лізти зі шкіри,
Хоч із тобою ми
І схожі…
Бігав, бігав наш Тюлень,
Забувши колишню лінощі:
Був у Видрі,
У Хорька,
У Їжака,
У Хом'яка,
Був у Норки,
У Куниці
Нічого не зміг досягти.
Навіть найкращий друг
Барсук
Буркнув:
— Нині дозвілля!
-
А сердитий звір Опоссум
Двері зачинили
Перед носом!
Постояв Тюлень
Біля дверей.
- Боже мій!
Які звірі!
-
Хутро зібрав свій
По клаптику
І поплентався
До Кушніра ...
Шил Кушнір,
Чинил Кушнір,
Приміряв і так і сяк:
Тут підріже, там латає
Хутра
Очевидно
Не вистачає!
Вийшла в нього шубочка,
Як на малу дитину.
Цю шубу
Цілий день
Натягти не міг Тюлень.
Ледве
Застебнувся,
Крок ступив -
І розтягнувся!
Крикнув він на Кушніра:
— Шуба надто коротка!
Це явний шлюб!
У ній ходити не можна ніяк!
— Ну, — сказав Кушнір лукавий,
Пану важко догодити!
А навіщо вам ходити?
Ти - Тюлень, то ти й плавай!