Переклад тексту пісні Жить под одним солнцем - Bahh Tee

Жить под одним солнцем (оригінал)

Мы делим океаны, земли, небеса и воздух,
Такими темпами делить скоро будем космос,
Нас вынуждают ненавидеть, убивать, а после
Мы продолжаем вновь жить под одним солнцем.
Наши матери устали вытирать слезы
Мы устали воевать уже, но неймется
Кому-то сверху опять, а мы хотим просто
Жить спокойно, жить под одним солнцем.
Мы — соседи.
Столько лет и по сей день,
Она бухала вечерами во дворе до синьки.
Глушила пиво, глушила до утра нас криками,
Порой по пьяни и её саму же собутыльники.
Глушили тарой по затылку.
Мы — просто зрители
Того, как человек в неандертальца деградировал.
В её ладони дряблой, между усохшими пальцами
Бутылка из которой день за днем вливала дрянь (яд) в себя.
И не отбирал никто из рук её отраву,
Она спивалась медленно на зрителей отраду.
Поссорив с близкими, чтобы не спасли случайно
Злые люди наливали ей еще, души не чая.
Она была богата, жила в огромном доме,
Что под завязку золотом забит был, а в бездонных
Подвалах её, говорят, столько драгоценностей,
Что хватило бы на всех и каждого в отдельности.
Мы делим океаны, земли, небеса и воздух,
Такими темпами делить скоро будем космос,
Нас вынуждают ненавидеть, убивать, а после
Мы продолжаем вновь жить под одним солнцем.
Наши матери устали вытирать слезы
Мы устали воевать уже, но неймется
Кому-то сверху опять, а мы хотим просто
Жить спокойно, жить под одним солнцем.
Искать среди скота и стада нынешнего правду,
Равносильно поискам сена среди баранов.
Или иглы среди сена, все ждали смерти её,
До которой оставалось пару литров всего.
И тут она восстала, клетки организма будто
Против ее привычек в миг объединились в бунте.
Пальцы рук её не слушались и больше к стопке
Не тянулись, сколько не пыталась, а в итоге
Губы перестали размыкаться, даже силой,
Если кто-то к ним что-то спиртное подносил.
Она воспряла духом, как когда-то сильной женщиной
Была и стала вновь такой, да еще окрепшее.
А теперь представьте в этой женщине Россию,
А себя — ее клетками, способными спасти её.
Мы разной нации, религии, веры, но вместе все —
Россияне.
Дело не в вере, дело в верности.
Мы делим океаны, земли, небеса и воздух,
Такими темпами делить скоро будем космос,
Нас вынуждают ненавидеть, убивать, а после
Мы продолжаем вновь жить под одним солнцем.
Наши матери устали вытирать слезы
Мы устали воевать уже, но неймется
Кому-то сверху опять, а мы хотим просто
Жить спокойно, жить под одним солнцем.

(переклад)

Ми ділимо океани, землі, небеса і повітря,
Такими темпами ділити скоро будемо космос,
Нас змушують ненавидіти, вбивати, а після
Ми продовжуємо знову жити під одним сонцем.
Наші матері втомилися витирати сльози
Ми втомилися воювати вже, але німеться
Комусь зверху знову, а ми хочемо просто
Жити спокійно, жити під одним сонцем.
Ми сусіди.
Стільки років і по сьогодні,
Вона бухала вечорами у дворі до синьки.
Глушила пиво, глушила до ранку нас криками,
Іноді по п'яні і її самому ж товариші по чарці.
Глушили тарою по потилиці.
Ми—просто глядачі
Того, як людина в неандертальця деградувала.
У неї долоні в'ялої, між усохлими пальцями
Пляшка з який день за днем вливала погань (отруту) у себе.
І не відбирав ніхто з рук її отруту,
Вона спивалась повільно на глядачів відраду.
Посваривши з близькими, щоб не врятували випадково
Злі люди наливали їй ще, душі не чаю.
Вона була багата, жила в великому будинку,
Що під зав'язку золотом забитий був, а в бездонних
Підвалах її, кажуть, стільки коштовностей,
Що вистачило би на всіх і кожного в окремості.
Ми ділимо океани, землі, небеса і повітря,
Такими темпами ділити скоро будемо космос,
Нас змушують ненавидіти, вбивати, а після
Ми продовжуємо знову жити під одним сонцем.
Наші матері втомилися витирати сльози
Ми втомилися воювати вже, але німеться
Комусь зверху знову, а ми хочемо просто
Жити спокійно, жити під одним сонцем.
Шукати серед худоби і стада нинішньої правду,
Рівносильно пошукам сіна серед баранів.
Або голки серед сіна, всі чекали на смерть її,
До якої залишалося пару літрів всього.
І тут вона повстала, клітини організму ніби
Проти її звичок у мить об'єдналися в бунті.
Пальці рук її не слухалися і більше до стопці
Не тягнулися, скільки не намагалася, а в підсумку
Губи перестали розмикатися, навіть силою,
Якщо хтось до них щось спиртне підносив.
Вона підбадьорилася, як колись сильною жінкою
Була і стала знову такою, що ще зміцніла.
А тепер представте в цій жінці Росію,
А себе — її клітками, здатними врятувати її.
Ми різної нації, релігії, віри, але разом всі
Росіяни.
Справа не в вірі, справа в вірності.
Ми ділимо океани, землі, небеса і повітря,
Такими темпами ділити скоро будемо космос,
Нас змушують ненавидіти, вбивати, а після
Ми продовжуємо знову жити під одним сонцем.
Наші матері втомилися витирати сльози
Ми втомилися воювати вже, але німеться
Комусь зверху знову, а ми хочемо просто
Жити спокійно, жити під одним сонцем.