Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Ангел, виконавця - Bahh Tee.
Дата випуску: 30.12.2009
Мова пісні: Російська мова
Ангел(оригінал) |
И не было знамений, ни каких-то знаков |
Лишь она необыкновенная в своём платье |
Просто кто-то, где-то, наверное решил |
Соединить два сердца, две души |
Она скрывала поначалу от него |
Во взгляде её читал он то, что никуда не спрятать |
Гладить его пряди и обнять, не отпускать и |
Изо дня на день просто находиться рядом… |
И закрутила их любовь эта в танце чудном |
Если это сон, пусть не наступает утро |
Хоть бы был он вечным, был беспробудным |
Лишь бы обнимать его каждую минуту |
Он на асфальте рисует ей «с 8-ым марта» |
Она исписала его именем тетради |
До конца пары полчаса, он на старте |
Нужно за цветами успеть ещё в палатку |
Завтра его праздник, послав учёбу нафиг |
Она вяжет на последней парте ему шарфик |
Он будет счастлив получить этот подарок |
Пусть и маленький, но сделанный её руками |
И она ждёт, а его томят пробки |
Время идёт, впереди ремонт дороги |
Все закончилось в этот весенний вечер |
Когда спеша к ней он вылетел на встречку |
Молила Бога, посылала к чёрту близких |
«Так недолго дал ты мне насладиться этим счастьем |
Господь, не забирай Родного |
И я отвечу за его ошибки пред Тобою…» |
Рвала фотографии, доходя до грани |
Затем снова клеила дрожащими руками |
Всё, что говорит о нём, хотела сжечь дотла, |
Но не могла, не могла, не могла, не могла… |
«И солнце светит как обычно, ради приличия |
Спряталось бы к чёрту — я тебя ненавижу! |
Плакало бы небо за меня — было бы легче |
Время кого-то лечит, а меня только калечит» |
И каждый вечер она шла в одиночку гулять |
По местам их встреч с любимым, и опять |
В кафе тот же стол… в кино тот же ряд… |
В кафе тот же стол… в кино тот же ряд… |
И на облаках седых сидел и следил за нею он |
За той, для которой был стеной, обретя покой… |
Невидимой рукой, когда засыпала |
Вытирал слёзы ей, и застывали |
Стрелки на часах, если бы она знала |
Что не одна, что он её не оставил |
Он был ангелом её, а она не видела любимого |
Который стал теперь её хранителем |
Где это видано? |
Любовь жива после гибели |
Её носителя… не убить её… |
Она грустила в дождь и боялась грома |
Он отгонял тучи ветром от её дома |
Если заводили в угол судьбы дороги |
Он открывал для неё всё новые ворота |
Если корабль её жизни попадал под шторм |
Он был для неё спасительным маяком |
Помогал подняться, когда она падала |
Она не знала что это, но догадывалась |
Что не одна вовсе, и её не бросили |
И кто-то там на небесах о ней заботится |
И каждый раз, когда проносились мимо беды |
Подняв глаза вверх благодарила небо |
Те, кого мы потеряли, кого не стало |
Стали ангелами и следят за нами |
За своими семьями, родными и близкими |
Помогая в трудные минуты жизни |
Это просто сказка, полёт моей фантазии, |
Но я уверен, что чудеса случаются, |
Но только с теми, кто верит в них искренне |
Чье сердце — пламя, или хотя бы искры в нём |
(переклад) |
І не було знамень, жодних знаків |
Лише вона незвичайна у своїй сукні |
Просто хтось, десь, мабуть, вирішив |
Поєднати два серця, дві душі |
Вона приховувала спочатку від нього |
У погляді її читав він те, що нікуди не сховати |
Гладити його пасма і обійняти, не відпускати і |
З дня на день просто бути поруч… |
І закрутила їх любов це в танці дивному |
Якщо це сон, нехай не настає ранок |
Хоч би він був вічним, був непробудним |
Лише би обіймати його щохвилини |
Він на асфальті малює їй «з 8-им березня» |
Вона списала його ім'ям зошита |
До кінця півгодини, він на старті |
Потрібно за квітами встигнути ще в намет |
Завтра його свято, надіславши навчання нафіг |
Вона в'яже на останній парті йому шарфик |
Він буде щасливий отримати цей подарунок |
Нехай і маленький, але зроблений її руками |
І вона чекає, а його томлять пробки |
Час іде, попереду ремонт дороги |
Все закінчилося в цей весняний вечір |
Коли поспішаючи до неї він вилетів на зустрічку |
Молила Бога, посилала до біса близьких |
«Так недовго дав ти мені насолодитися цим щастям |
Господи, не забирай Рідного |
І я відповім за його помилки перед Тобою...» |
Рвала фотографії, доходячи до грані |
Потім знову клеїла тремтячими руками |
Все, що говорить про нього, хотіла спалити вщент, |
Але не могла, не могла, не могла, не могла… |
«І сонце світить як завжди, заради пристойності |
Сховалося би до біса — я тебе ненавиджу! |
Плакало би небо за мене — було би легше |
Час когось лікує, а мене тільки калечить» |
І кожного вечора вона йшла в одиначку гуляти |
За місцями їх зустрічей з коханим, і знову |
В кафе той ж стіл... у кіно той же ряд... |
В кафе той ж стіл... у кіно той же ряд... |
І на хмарах сивих сидів і стежив за нею він |
За тією, для якої був стіною, знайшовши спокій… |
Невидимою рукою, коли засинала |
Витирав сльози їй, і застигали |
Стрілки на годинниках, якщо би вона знала |
Що не одна, що він її не залишив |
Він був ангелом її, а вона не бачила коханого |
Який став тепер її хранителем |
Де це бачено? |
Кохання живе після загибелі |
Її носія… не вбити її… |
Вона сумувала в дощ і боялася грому |
Він відганяв хмари вітром від її будинку |
Якщо заводили в кут долі дороги |
Він відкривав для неї все нові ворота |
Якщо корабель її життя потрапляв під шторм |
Він був для неї рятівним маяком |
Допомагав підвестися, коли вона падала |
Вона не знала що це, але здогадувалася |
Що не одна зовсім, і не не кинули |
І хтось там на небесах про неї піклується |
І щоразу, коли проносилися повз лихо |
Піднявши очі вгору дякувала небу |
Ті, кого ми втратили, кого не стало |
Стали ангелами і стежать за нами |
За своїми сім'ями, рідними та близькими |
Допомагаючи у важкі хвилини життя |
Це просто казка, політ моєї фантазії, |
Але я впевнений, що чудеса трапляються, |
Але тільки з тими, хто вірить у них щиро |
Чиє серце — полум'я, або хоча б іскри в ньому |