Переклад тексту пісні Песня про детдомовских детей - Bahh Tee

Песня про детдомовских детей (оригінал)

Андрей часто вспоминал теплый детский дом,
а за окном холодный, чужой город
будто отколотый от мира, один в чужбине
он рос без матери, где-то мать без сына
«искали ли меня Вы так же, как я искал Вас?
быть может вся моя жизнь просто нелепый фарс
кого-то свыше?
но судьбу не перепишешь»
тонул в вопросах, провожал мальчишество
каждый день он видел как в глазах друзей на месте
искор надежды зажигалось пламя ненависти
с чистого листа новыми кистями эскизы
дрожащими руками рисовали свою жизнь
робкими мазками… призрак одиночества
не оставлял его в покое длинными ночами,
его проблемы… казались… кому то мелочами,
но не каждому стерпеть это по плечам
Припев:
Мама!
и среди шести миллиардов где-то
Мама!
ты у меня всего одна на планете
Мама!
какой бы не была… пусть не будет стыдно
ты только забери меня назад, я простил…
когда за спиной вместо семьи холодные стены
… тяжелым грузом тянутся к земле колени
ищешь родную душу над каждой чужой тенью
и каждый день сулит новую чашу сомнений
и не стерпеть эту боль… и не понять ни за что
что чувствует дворняга водиночку под дождем
того и ждет, что заберет назад к себе пьяный
каким бы не был он плохим, все-таки хозяин
дети матерей, которым нет оправданья
дети отцов-тряпок, что мужчинами не стали
глазами полными печали… сопровождают
как родители ведут за ручки свои чада
они не виноваты, что были им не рады
их родители не люди, а исчадья ада
и каждый вечер без колыбельной засыпая
мечтают что однажды поцелует тоже на ночь мама…
Припев:
Мама!
и среди шести миллиардов где-то
Мама!
ты у меня всего одна на планете
Мама!
какой бы не была… пусть не будет стыдно
ты только забери меня назад, я простил…

Песня про детдомовских детей (переклад)

Андрій часто згадував теплий дитячий будинок,
а за вікном холодне, чуже місто
ніби відколотий від світу, один у чужині
він ріс без матері, десь мати без сина
«Чи шукали Ви мене так, як я шукав Вас?
можливо моє життя просто безглуздий фарс
когось згори?
але долю не перепишеш»
тонув у питаннях, проводжав хлопчисько
щодня він бачив як у очах друзів на місці
іскор надії запалювалося полум'я ненависті
з чистого листа новими кистями ескізи
тремтячими руками малювали своє життя
боязкими мазками… привид самотності
не залишав його в спокої довгими ночами,
його проблеми… здавались… комусь дрібницями,
але не кожному стерпіти це за плечами
Приспів:
Мати!
і серед шести мільярдів десь
Мати!
ти у мене всього одна на планеті
Мати!
який би не був… нехай не буде соромно
ти тільки забери мене назад, я простив…
коли за спиною замість сім'ї холодні стіни
… важким тягарем тягнуться до землі коліна
шукаєш рідну душу над кожною чужою тінню
і кожен день обіцяє нову чашу сумнівів
і не терпіти цей біль... і не зрозуміти ні за що
що відчуває дворняга водою під дощем
того й чекає, що забере назад до себе п'яний
яким би не був він поганим, все-таки господар
діти матерів, яким немає виправдання
діти батьків-ганчір, що чоловіками не стали
очима повними смутку… супроводжують
як батьки ведуть за ручки свої чада
вони не винні, що були їм не раді
їх батьки не люди, а пекла пекла
і кожного вечора без колискової засинаючи
мріють що якось поцілує теж на ніч мама…
Приспів:
Мати!
і серед шести мільярдів десь
Мати!
ти у мене всього одна на планеті
Мати!
який би не був… нехай не буде соромно
ти тільки забери мене назад, я простив…