Переклад тексту пісні Любовь – это... - Bahh Tee

Любовь – это... (оригінал)

Скажи, а что такое любовь?
Когда ты готов отдать за нее жизнь — вот это вот любовь?
Когда, чтобы увидеть ее улыбку,
Ты покупаешь огромный букет
И приезжаешь к ней всего на 5 минут,
Чтобы она улыбнулась — вот это вот любовь?
Когда ты просто забиваешь на прошлое
Пусть там было много не сладкого
Живешь завтрашним днем, живешь для нее…
В один день удаляешь номера всех телок
И на каждый звонок отвечаешь,
Что у тебя девушка — пусть обижаются –
Ты становишься равнодушным ко всем,
Ко всем, кроме нее… — вот это вот любовь?
Я думал, что да…
А оказалось походу нет…
Слушай…
Гулял по парку и ждал пока начнется дождь
Я ненавижу сырость, просто он скрывает слезы
И все что было в прошлом ты уже опошлила,
А все что будет после для тебя уже не значит вовсе
Ровным счетом ничего, я знаю между нами
Что то есть, но это «что-то» стоило того едва ли
Я на грани уже, слышишь, с*ка, я на грани
Но не стану преклоняться пред тобой уже отстань, а?!
Когда глаза уже не видят, а слеза все душит
Когда взбиваешь диким воплем под собой подушку
Когда на улице зима, а тебе все душно,
Ты был лучшим для нее всегда, оказался ненужным
Мне наплевать уже: любить или ненавидеть
Наплевать как быть, правда, главное, чтобы взаимно
Ты стала лишь одной из стада для того мужчины,
Что любил тебя больше других — это очевидно
Любовь — это когда ты ляжешь за нее в могилу
Когда ты строг с нею в меру, пусть и через силу
Когда перед её улыбкой просто безоружен
А твоя рука заменяет для неё подушку
Любовь — это когда как Родине ты ей верен
Когда противны даже мысли просто об измене
Когда по жизни ты мужчина, внутри стержень
Но только к ней одной можешь проявить нежность
Чего звонишь опять?
Еще ведь не зажили раны
Твоих соленых слов выпил уже океаны
Если ты целилась в сердце — ты попала, ну же
Успокойся, я не дышу, контрольный не нужен
Безнадежно… Я уже не понаслышке
Знаю каково это когда тебе сносит крышу
Когда ты то кричишь, а то шепчешь еле слышно
Сам себе… «Я люблю… Нет, я ненавижу»
Сквозь окно… Я видел как на магистраль
Падал, так же как я падаю, снег спиралями
Да только тем снежинкам повезло — они растаят
А меня поднимут на ноги, чтобы я вновь упал
Мне наплевать уже: любить или ненавидеть
Наплевать как быть, правда, главное, чтобы взаимно
Ты стала лишь одной из стада для того мужчины,
Что любил тебя больше других — это очевидно
Любовь — это когда ты ляжешь за нее в могилу
Когда ты строг с нею в меру, пусть и через силу
Когда перед её улыбкой просто безоружен
А твоя рука заменяет для неё подушку
Любовь — это когда как Родине ты ей верен
Когда противны даже мысли просто об измене
Когда по жизни ты мужчина, внутри стержень
Но только к ней одной можешь проявить нежность

Любовь – это... (переклад)

Скажи, а що таке кохання?
Коли ти готовий віддати за неї життя — ось це кохання?
Коли, щоб побачити її посмішку,
Ти купуєш величезний букет
І приїжджаєш до неї всього на 5 хвилин,
Щоб вона посміхнулася — ось це кохання?
Коли ти просто забиваєш на минуле
Нехай там було багато не солодкого
Живеш завтрашнім днем, живеш для неї.
В один день видаляєш номери всіх телиць
І на кожен дзвінок відповідаєш,
Що в тебе дівчина – нехай ображаються –
Ти стаєш байдужим до всіх,
До всіх, крім неї… — ось це кохання?
Я думав, що так…
А виявилося походу немає.
Слухай...
Гуляв парком і чекав доки почнеться дощ
Я ненавиджу вогкість, просто він приховує сльози
І все що було в минулому ти вже спохилила,
А все що буде після тебе вже не означає зовсім
Повністю нічого, я знаю між нами
Що це, але це «щось» коштувало навряд чи
Я на грані вже, чуєш, с*ка, я на грані
Але не стану схилятися перед тобою вже відчепись, а?!
Коли очі вже не бачать, а сльоза все душить
Коли збиваєш диким криком під собою подушку
Коли на вулиці зима, а тобі все задушливо,
Ти був найкращим для неї завжди, виявився непотрібним
Мені начхати вже: любити чи ненавидіти
Наплювати як бути, правда, головне, щоб взаємно
Ти стала лише однією зі стада для того чоловіка,
Що любив тебе більше за інших — це очевидно
Кохання - це коли ти ляжеш за неї в могилу
Коли ти строгий з нею в міру, нехай і через силу
Коли перед її посмішкою просто беззбройний
А твоя рука замінює для неї подушку
Кохання - це коли як Батьківщині ти їй вірний
Коли гидкі навіть думки просто про зраду
Коли у житті ти чоловік, усередині стрижень
Але тільки до неї однієї можеш виявити ніжність
Чого дзвониш знову?
Адже ще не загоїлися рани
Твоїх солоних слів уже випив океани
Якщо ти цілилася в серці - ти потрапила, ну ж
Заспокойся, я не дихаю, контрольний не потрібний
Безнадійно... Я вже не з чуток
Знаю яке це коли тобі зносить дах
Коли ти то кричиш, а то шепочеш ледве чутно
Сам собі… «Я люблю… Ні, я ненавиджу»
Крізь вікно… Я бачив, як на магістраль
Падав, як і я падаю, сніг спіралями
Та тільки тим сніжинкам пощастило — вони розтануть
А мене піднімуть на ноги, щоб я знову впав
Мені начхати вже: любити чи ненавидіти
Наплювати як бути, правда, головне, щоб взаємно
Ти стала лише однією зі стада для того чоловіка,
Що любив тебе більше за інших — це очевидно
Кохання - це коли ти ляжеш за неї в могилу
Коли ти строгий з нею в міру, нехай і через силу
Коли перед її посмішкою просто беззбройний
А твоя рука замінює для неї подушку
Кохання - це коли як Батьківщині ти їй вірний
Коли гидкі навіть думки просто про зраду
Коли у житті ти чоловік, усередині стрижень
Але тільки до неї однієї можеш виявити ніжність