Переклад тексту пісні Кто вспомнит нас? - Bahh Tee

Кто вспомнит нас? (оригінал)

Она звонила, но никто не брал трубку дома,
А на мобильном гудки и голос монотонный
сообщал, что недоступен видимо, вне зоны
действия сети, поговори со мной, поговори…
Я надоела, ты просто изменил свой номер
Не дозвонилась, как тогда, в тот день, когда помер
Твой отец, моя пантомима над могилой
Без кого-либо, одна его я схоронила,
А он сжимал мою ладонь… и до последнего
молил Бога дать минуту, чтобы наследника
своего увидеть… Что ты уже в дороге —
я наврала ему.
А теперь я одинока
Это так много оказалось — просто видеть сына,
А ты заедь хоть на минуту, проезжая мимо
Нашей хрущевки… И если виноваты сами
да простит нас Господь… таким тебя мы воспитали…
Мы не звоним родителям, забываем просто,
не вспоминаем… но однажды все вернется
К нам самим, брат… и в последний час
кто вспомнит нас?
кто вспомнит нас?
грустный город, грустные глаза дворняги
подобрала на улице, просто стало жалко
или одиноко может быть, хотя бы столько же сострадания прояви и ты ко мне
жена твоя звонила, услышав извинилась
и трубку бросила, сказав, что номером ошиблась,
но не так все, я узнала ведь по голосу
она проверила: жива ли я?
живая всё
все что было между матерью и сыном — в прошлом,
а ты ждешь все, как освобожу жилплощадь
тебе это надо?
забирай!
ради Бога
я заберу с собою лишь потрепанные фото
Это так много оказалось — просто видеть сына,
А ты заедь хоть на минуту, проезжая мимо
Нашей хрущевки… И если виноваты сами
да простит нас Господь… таким тебя мы воспитали…
Мы не звоним родителям, забываем просто,
не вспоминаем… но однажды все вернется
К нам самим, брат… и последний час
кто вспомнит нас?
кто вспомнит нас?

Кто вспомнит нас? (переклад)

Вона дзвонила, але ніхто не брав трубку будинку,
А на мобільному гудку і голос монотонний
повідомляв, що недоступний, мабуть, поза зоною
дії мережі, поговори зі мною, поговори…
Я набридла, ти просто змінив свій номер
Не дзвонилася, як тоді, того дня, коли помер
Твій батько, моя пантоміма над могилою
Без будь-кого, одна його я поховала,
А він стискав мою долоню... і до останнього
благав Бога дати хвилину, щоб спадкоємця
свого побачити… Що ти вже в дорозі
я наврала йому.
А тепер я самотня
Це так багато виявилося— просто бачити сина,
А ти заїдь хоч на хвилину, проїжджаючи повз
Нашої хрущовки... І якщо винні самі
так простить нас Господь… таким тебе ми виховували…
Ми не дзвонимо батькам, забуваємо просто,
не згадуємо… але одного разу все повернеться
До самих, брате… і в останню годину
хто згадає про нас?
хто згадає про нас?
сумне місто, сумні очі дворняги
підібрала на вулиці, просто стало шкода
або самотньо може бути, хоча би стільки ж співчуття прояви і ти до мене
дружина твоя дзвонила, почувши вибачилася
і трубку кинула, сказавши, що номером помилилася,
але не так все, я дізналася по голосу
вона перевірила: чи жива я?
жива все
все що було між матір'ю і сином — у минулому,
а ти чекаєш усе, як звільню житлоплощу
тобі це треба?
забирай!
заради Бога
я заберу з собою лише пошарпані фото
Це так багато виявилося— просто бачити сина,
А ти заїдь хоч на хвилину, проїжджаючи повз
Нашої хрущовки... І якщо винні самі
так простить нас Господь… таким тебе ми виховували…
Ми не дзвонимо батькам, забуваємо просто,
не згадуємо… але одного разу все повернеться
До самих, брат... і остання година
хто згадає про нас?
хто згадає про нас?