Переклад тексту пісні BernsteinmeerengeL - ASP

BernsteinmeerengeL (оригінал)

Scharen von Engeln stürzen taumelnd in ein Meer aus Harz
Und verstricken sich in transparentem Gold
Einst waren ihre Flügel weiß wie Schnee, die Augen schwarz
Nun hören sie nicht mehr, wie der Donnerhimmel grollt
Sie versuchen noch zu schwimmen
Zuckende Leiber, so weit das Auge reicht
Schon verstummen die ersten Stimmen
Bis das Schreien endlich Totenstille weicht
Keine Gründe
Keine Sünde
Kein Erbarmen.
Kein Flügelschlag
Weder Vergebung
Noch Wiederbelebung
Weil sie keiner zu retten vermag
Und im heiligen Schein
Sind sie doch ganz allein
Konserviert bis zum jüngsten Tag
Im Stein
Manchmal, wenn nachts der Sturm selbst tiefstes Wasser noch aufwühlt
Die Sonne blass und gelb im Morgennebel glüht
Dann werden die umhüllten Wesen an den Strand gespült
Und tausend Fragen drücken Findern aufs Gemüt
Eingeschlossen wie Insekten
Erstarrt bewahrt in endlos langer Qual
Die Perfekten, Unbefleckten
Waren sie doch nicht die erste und die bessere Wahl?
Keine Gründe
Keine Sünde
Kein Erbarmen.
Kein Flügelschlag
Weder Vergebung
Noch Wiederbelebung
Weil sie keiner zu retten vermag
Und im heiligen Schein
Sind sie doch ganz allein
Konserviert bis zum jüngsten Tag
Im Stein
Doch zuvor kam
Ungehorsam
Dann Erstaunen und Furch im Gesicht
Weder Vergebung
Noch Wiederbelebung
Konserviert bis zum jüngsten Gericht
Und im heiligen Schein
Sind sie doch ganz allein
Bis Erlösung folgt oder auch nicht
Vom Sein
Und nun trägst du ein angeschwemmtes Bruchstück auf der Haut
An einer Kette auf der zarten, warmen Brust
Nur eine Feder zeugt noch von dem Leiden, gut verstaut
Du bist dir bloß der Schönheit dort im Stein bewusst

BernsteinmeerengeL (переклад)

Зграї ангелів падають, падають у море смол
І заплутатися в прозорому золоті
Колись їхні крила були білі, як сніг, очі чорні
Тепер вони вже не чують, як грімить небо
Вони все ще намагаються плавати
Тіла, що сіпаються, наскільки сягає око
Перші голоси вже замовкають
Поки крик нарешті не зміниться мертвою тишею
Без причин
Без гріха
Без пощади.
Жодного удару крилом
Ні прощення
Все-таки відродження
Бо ніхто не може її врятувати
І в святому світлі
Вони самі?
Зберігся до Страшного Суду
У камені
Іноді, коли вночі буря підіймає навіть найглибшу воду
Сонце світить блідим і жовтим у ранковому тумані
Потім істот в плащі викидають на пляж
І тисячі запитань тиснуть на розум пошукачів
У пастці, як комахи
Заморожений зберігся в нескінченних муках
Ідеальний, Непорочний
Хіба вони не перший і кращий вибір?
Без причин
Без гріха
Без пощади.
Жодного удару крилом
Ні прощення
Все-таки відродження
Бо ніхто не може її врятувати
І в святому світлі
Вони самі?
Зберігся до Страшного Суду
У камені
Але раніше це прийшло
непослух
Потім на обличчі здивування і страх
Ні прощення
Все-таки відродження
Зберігається до Страшного суду
І в святому світлі
Вони самі?
Поки не настане порятунок чи ні
будучи
А тепер ви носите на своїй шкірі вимитий фрагмент
На ланцюжку на ніжних теплих грудях
Лише одна пір’їнка все ще свідчить про страждання, добре прибране
Ви просто усвідомлюєте красу в камені