Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Povečerje, виконавця - Arsen Dedic.
Дата випуску: 31.12.2008
Мова пісні: Хорватський
Povečerje(оригінал) |
Ja ne znam zašto svako veče |
U strahu čekam da se javi |
Glas jedne trube, i da poteče |
U mojoj krvi, u mojoj glavi |
Djetinjstvo moje kraj kasarne |
U ovoj trubi još se krije |
I mrtva usta iz vojarne |
U noći viču da netko bdije |
Kad čujem trubu tog svirača |
Što stoji negdje na mrtvoj straži |
Ja znam da netko usred plača |
I mene zove, i mene traži |
Ne budi, trubo, to što ode |
Na svakom grobu raste trava |
I ispod zemlje, ispod vode |
Tvoj drug već davno mrtav spava |
I neće čuti to što sviraš |
I neće znati što ga zove |
Ti samo stare rane diraš |
Ti samo budiš mrtve snove |
Dok spava grad pod rukom neba |
Dok spava sve što spati treba |
Ti zalud zoveš iz tog mraka |
Imena davnih ožiljaka |
I tu preda mnom opet idu |
U dugom redu kao četa |
Svi davni dani mog života |
Sva davno izgubljena ljeta |
I što da počnem, kamo sada |
Sa godinama sto se ruše |
Kroz trg i ulice mog grada |
Kroz kosti moje vjetar puše |
I svake noći još se javlja |
Taj glas od sjene i od plača |
I neka ruka trubu stavlja |
Na mrtva usta… mog svirača |
(переклад) |
Не знаю чому щовечора |
Я зі страхом чекаю, що він відповість |
Голос однієї труби, і текти |
В моїй крові, в моїй голові |
Моє дитинство біля казарми |
Він досі ховається в цій трубі |
І мертва паща з казарми |
Вночі кричать, що хтось дивиться |
Коли я чую трубу того музиканта |
Який десь стоїть на сторожі |
Я знаю, що хтось посередині плаче |
Він мені теж кличе, і він мене шукає |
Не будь, трубе, що коїться |
На кожній могилі росте трава |
І під землею, під водою |
Ваш друг уже давно спить |
І вони не почують, що ви граєте |
І він не знатиме, що він дзвонить |
Ти лише торкаєшся старих ран |
Ви просто прокидаєтеся мертвими снами |
Як місто спить під рукою неба |
Під час сну все необхідне для сну |
Даремно кличеш із тієї темряви |
Назви стародавніх шрамів |
І ось вони знову переді мною |
У довгій черзі як компанія |
Всі старі дні мого життя |
Всі давно втрачені літа |
І з чого почати, де зараз |
З роками, що розпадаються |
По площі і вулицях мого міста |
Вітер віє крізь мої кістки |
І він досі дзвонить щовечора |
Цей голос тіні і плачу |
І нехай рука поставить трубу |
На мертвих устах мого музиканта |