| Легко, як луна лечу за тобою
|
| Ніжно, як струна торкаюся серця,
|
| Та тільки ти в собі, не чуєш, не бачиш,
|
| І плетиво думок довколо туманом лежить.
|
| А я луна, лечу за тобою
|
| І невидимкою торкаюся серця,
|
| Ти не впіймав мене, коли була поруч,
|
| Ти не хотів мене, тепер вже не здовиш, бо я…
|
| Легко, як вітер я за тобою лечу.
|
| Тихо, як ніжність, чуєш, як я мовчу?
|
| Приспів:
|
| Не забувай, не забувай, я за тобою скрізь літаю,
|
| Не забувай, не забувай, ти не почуєш, як зітхаю,
|
| Не забувай, не забувай, поруч мене нема, немає.
|
| Не забувай, не забувай, не помічаєш і не знаєш.
|
| Не забувай, не забувай, я за тобою скрізь літаю,
|
| Не забувай, не забувай, ти не почуєш, як зітхаю,
|
| Не забувай, не забувай, поруч мене нема, немає.
|
| Не забувай, не забувай, не помічаєш і не знаєш.
|
| Як відлуння втрачена любов,
|
| Не втечеш і не впіймаєш,
|
| Як відлуння тане для обох і за нами скрізь літає.
|
| Непомітно даленіє день, і стає відлунням вчора.
|
| Ти мене не знайдеш вже ніде, хоч я завжди буду поруч…
|
| Легко, як вітер я за тобою лечу.
|
| Тихо, як ніжність, чуєш, як я мовчу?
|
| Приспів:
|
| Не забувай, не забувай, я за тобою скрізь літаю,
|
| Не забувай, не забувай, ти не почуєш, як зітхаю,
|
| Не забувай, не забувай, поруч мене нема, немає.
|
| Не забувай, не забувай, не помічаєш і не знаєш.
|
| Не забувай, не забувай лечу за тобою я,
|
| Не забувай, не забівай торкаюся серця я…
|
| Не забувай, не забувай лечу за тобою я,
|
| Не забувай, не забувай торкаюся серця я…
|
| Не забувай, не забувай лечу за тобою я,
|
| Не забувай, не забувай торкаюся серця я… |