Переклад тексту пісні Milano - Alex Britti

Milano (оригінал)

In un giorno come tanti
Con il traffico nel centro
Con 2 suore che camminano vicine
In una piazza con un grande monumento
Con l’america nei bar
Con la moda sempre in festa
Con la gente che lavora sempre troppo
E una strana atmosfera di conquista
Con i taxi sempre un po' incazzati
E i turisti anche loro un po' di fretta
Con sempre quella strana voglia di andar via
Perché altrove, forse, c'è qualcuno che ci aspetta
È milano, con i suoi 1.000 dialetti
Con le settimane lunghe e con gli uffici
Con le abbronzature a 100.000 watt
E con la vita appesa a 1.000 sacrifici
In un albergo verso il centro ci sto io
E una finestra che s’affaccia sul cemento
Mentre festeggio un anno di malinconia
Con la chitarra x dividere il momento
…anche qui
Può arrivare l’odore del mare a prendermi
E se domenica non ho niente da fare
Faccio i miei soliti due passi tra i palazzi
E faccio finta di star bene almeno un po'
Anche se dentro invece cado a pezzi
E se avrò bisogno di dimenticare
Prenderò x mano l’ansia e anche la rabbia
Le accompagnerò x un aperitivo al bar
E al punto giusto le abbandono tra la nebbia
In un albergo verso il centro c'è una donna
Vive nel lusso ma con gli occhi tristi
Anche stasera toglierà la gonna
X regalarla ai soliti professionisti
…anche qui
Può arrivare l’odore del mare a prendermi

Milano (переклад)

В день, як і будь-який інший
З рухом у центрі
З 2 черницями, які йдуть поруч
На площі з великим пам'ятником
З Америкою в барах
З модою завжди вечірки
З людьми, які завжди занадто багато працюють
І дивна атмосфера завойовництва
Завжди трохи розлючений на таксі
І туристи теж трохи поспішають
Завжди з тим дивним бажанням піти
Бо деінде, можливо, на нас хтось чекає
Це Мілан з його 1000 діалектами
З довгими тижнями та з офісами
З засмагою на 100 000 Вт
І з життям на 1000 жертв
Я в готелі до центру
І вікно, яке виходить на бетон
Поки я святкую рік меланхолії
З гітарою розділити момент
…Також тут
Запах моря може прийти до мене
А якщо мені нема чим зайнятися в неділю
Я роблю свої звичні два кроки між будівлями
І я роблю вигляд, що мені хоч трохи добре
Навіть якщо всередині натомість я розпадуся
А якщо треба забути
Я також прийму тривогу і гнів
Я буду супроводжувати їх на аперитив у барі
І в потрібний момент я покидаю їх у тумані
У готелі до центру стоїть жінка
Він живе в розкоші, але з сумними очима
Сьогодні ввечері вона також скине спідницю
X віддайте його звичайним професіоналам
…Також тут
Запах моря може прийти до мене