Переклад тексту пісні Баллада о земле и небе - Александр Галич

Баллада о земле и небе (оригінал)

Ах, как трудно улетают люди,
Вот идут по трапу на ветру,
Вспоминая ангельские лютни
И тому подобную муру!
Улетают, как уходят в нети,
Исчезают угольком в золе,
До чего все трудно людям в небе,
До чего все мило на земле!
Пристегните ремни, пристегните ремни!
Ну, давай, посошок на дорожку налей!
Тут же ясное дело, темни не темни,
А на поезде ездить людям веселей…
Пристегните ремни, пристегните ремни!
Не курить!
Пристегните ремни!
И такой, на землю не похожий
Синий мир за взлетной крутизной…
Пахнет небо хлоркою и кожей,
А не теплой горестью земной!
И вино в пластмассовой посуде
Не сулит ни хмеля, ни чудес,
Улетают, улетают люди
В злую даль, за тридевять небес!
Пристегните ремни, пристегните ремни,
Помоги, дорогой, чемоданчик поднять…
И какие-то вдруг побежали огни,
И уже ничего невозможно понять,
Пристегните ремни, пристегните ремни,
Не курить!
Пристегните ремни!
Люди спят, измученные смутой,
Снятся людям их земные сны
Перед тою роковой минутой
Вечной и последней тишины!
А потом, отдав себя крушению,
Камнем вниз, не слушаясь руля!
И земля ломает людям шею,
Их благословенная земля.
Пристегните ремни!
Пристегните ремни!
Мы взлетели уже?
Я не понял.
А вы?
А в окно еще виден кусочек земли,
И немножко бетона, немножко травы…
Отстегните ремни!
Отстегните ремни!
Навсегда отстегните ремни!

Баллада о земле и небе (переклад)

Ах, як важко відлітають люди,
От ідуть по трапу на вітрі,
Згадуючи ангельські лютні
І тому подібну муру!
Відлітають, як йдуть у неті,
Зникають вугіллям у золе,
До чого все важко людям у небі,
До чого все мило на землі!
Пристебніть ремені, пристебніть ремені!
Ну, давай, ціпок на доріжку налий!
Тут ясна річ, темні не темні,
А на поїзді їздити людям веселіше…
Пристебніть ремені, пристебніть ремені!
Не курити!
Пристебніть ремені!
І такий, на землю не схожий
Синій світ за злітною крутістю…
Пахне небо хлоркою та шкірою,
А не теплою гіркою земною!
І вино в пластмасовому посуді
Не обіцяє ні хмелю, ні чудес,
Відлітають, відлітають люди
Злу далечінь, за тридев'ять небес!
Пристебніть ремені, пристебніть ремені,
Допоможи, любий, валізку підняти...
І якісь раптом побігли вогні,
І вже нічого неможливо зрозуміти,
Пристебніть ремені, пристебніть ремені,
Не курити!
Пристебніть ремені!
Люди сплять, змучені смутою,
Зняться людям їхні земні сни
Перед тією фатальною хвилиною
Вічної та останньої тиші!
А потім, віддавши себе краху,
Камнем вниз, не слухаючись керма!
І земля ламає людям шию,
Їхня благословенна земля.
Пристебніть ремені!
Пристебніть ремені!
Ми злетіли вже?
Я не зрозумів.
А ви?
А в вікно ще видно шматочок землі,
І трохи бетону, трішки трави...
Відстебніть ремені!
Відстебніть ремені!
Назавжди відстебніть ремені!