| Мы одни в пустом кафе.
| Ми одні в порожньому кафе.
|
| Гроздь из звёзд плывут в темнеющей листве.
| Гроно із зірок пливуть у темнішому листі.
|
| За стеклом ленивый дождь.
| За склою лінивий дощ.
|
| И вечерний город, как случайный гость.
| І вечірнє місто, як випадковий гість.
|
| В нём цветут букеты дней.
| У ньому цвітуть букети днів.
|
| Ну, а мы в кафе расплывшихся огней.
| Ну, а ми в кафе вогнів, що розпливлися.
|
| Мы с тобой уже на ты.
| Ми з тобою вже на ти.
|
| Ночь забыла нас в потоках темноты.
| Ніч забула нас у потоках темряви.
|
| И несет нас в океан,
| І несе нас в океан,
|
| К берегам волшебных теплых стран.
| До берегів чарівних теплих країн.
|
| Припев:
| Приспів:
|
| И в плывущее кафе уносит нас
| І в пливуча кафе забирає нас
|
| От непрошенного взгляда случайных глаз.
| Від непрошеного погляду випадкових очей.
|
| И в плывущее кафе на сотни миль
| І в пливне кафе на сотні миль
|
| Ночь уносит нашу небыль и нашу быль.
| Ніч забирає нашу небуль і нашу булу.
|
| Мы близки. | Ми близькі. |
| Горит камин,
| Горить камін,
|
| Но кафе темней морских глубин.
| Але кафе темніше за морські глибини.
|
| Нам уже не виден флаг,
| Нам уже не видно прапор,
|
| Под которым мы плывем сквозь тёплый мрак.
| Під яким ми пливемо крізь теплу мороку.
|
| И легко твоя ладонь разожгла блуждающий огонь
| І легко твоя долоня розпалила блукаючий вогонь
|
| Припев:
| Приспів:
|
| И в плывущее кафе уносит нас
| І в пливуча кафе забирає нас
|
| От непрошенного взгляда случайных глаз.
| Від непрошеного погляду випадкових очей.
|
| И в плывущее кафе на сотни миль
| І в пливне кафе на сотні миль
|
| Ночь уносит нашу небыль и нашу быль.
| Ніч забирає нашу небуль і нашу булу.
|
| И в плывущее кафе уносит нас
| І в пливуча кафе забирає нас
|
| От непрошенного взгляда случайных глаз.
| Від непрошеного погляду випадкових очей.
|
| И в плывущее кафе на сотни миль
| І в пливне кафе на сотні миль
|
| Ночь уносит нашу небыль и нашу быль. | Ніч забирає нашу небуль і нашу булу. |