Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Рижский вокзал, виконавця - Виктор Третьяков.
Дата випуску: 02.06.2004
Мова пісні: Російська мова
Рижский вокзал(оригінал) |
За шесть минут до отправления, |
По листьям мокрого перрона |
Иду, давно без сожаления, |
К дверям купейного вагона. |
Я словно надвое расколот, |
Ведь на часах, как прежде, восемь… |
Я проклинаю этот город |
И проклинаю эту осень. |
А помнишь, мы у «Звёздного» ловили такси, |
Я в сотый раз опаздывал на Рижский вокзал, |
И в сотый раз прощаться просто не было сил, |
Я лишь глаза печальные твои целовал. |
А помнишь… впрочем, память притупила перо, |
Ты замужем давно, и я, конечно, женат. |
Ведь столько лет прошло, и только этот перрон |
Всё время возвращает на полжизни назад. |
И фраза в воздухе кружилась: |
«Судьба заставит нас расстаться…» |
Всё так, как в песне и случилось — |
Ты не смогла меня дождаться. |
Вот так роман сложился в повесть, |
Без продолжения и финала. |
И через шесть минут мой поезд |
Уходит с Рижского вокзала. |
А помнишь, мы у «Звёздного» ловили такси, |
Я в сотый раз опаздывал на Рижский вокзал, |
И в сотый раз прощаться просто не было сил, |
Я лишь глаза печальные твои целовал. |
А помнишь… впрочем, время притупило перо, |
Ты замужем, и я уже два раза женат. |
И всё бы ничего, вот только этот перрон |
Зачем-то возвращает на полжизни назад. |
(переклад) |
За шість хвилин до відправлення, |
По листі мокрого перону |
Іду, давно без жалю, |
До дверей купейного вагона. |
Я немов надвоє розколотий, |
Адже на годиннику, як раніше, вісім… |
Я проклинаю це місто |
І проклинаю цю осінь. |
А пам'ятаєш, ми у «Зоряного» ловили таксі, |
Я в сотий раз запізнювався на Ризький вокзал, |
І в сотий раз прощатися просто не було сил, |
Я тільки очі сумні твої цілував. |
А пам'ятаєш… втім, пам'ять притупила перо, |
Ти заміжня давно, і я, звичайно, одружений. |
Адже стільки років минуло, і тільки цей перон |
Весь час повертає на півжиття назад. |
І фраза у повітря кружляла: |
«Доля змусить нас розлучитися…» |
Все так, як у пісні і сталося |
Ти не змогла мене дочекатися. |
Ось так роман склався в повість, |
Без продовження та фіналу. |
І через шість хвилин мій поїзд |
Іде з Ризького вокзалу. |
А пам'ятаєш, ми у «Зоряного» ловили таксі, |
Я в сотий раз запізнювався на Ризький вокзал, |
І в сотий раз прощатися просто не було сил, |
Я тільки очі сумні твої цілував. |
А пам'ятаєш… втім, час притупило перо, |
Ти одружена, і я вже два рази одружений. |
І все би нічого, ось тільки цей перон |
Навіщось повертає на півжиття назад. |