Переклад тексту пісні La rouille - Mano Solo

La rouille (оригінал)

Un homme de fer sous la pluie
Ne brillera pas longtemps
La rouille s’enroule
Et dans mon coup
C’est l’eau qui coule
On s’en fou de rouiller un peu
On va rester la un an ou deux
Et puis
J ai rien d’autre à faire
Si le jour survie à la nuit
Si chaque matin
Se couvre de vert, de gris
Ne plus bouger, être le rois
Juste attendre l'érosion
Sa risque d'être long
Mais j’ai rien d’autre à faire
Que faire quand on ne s’est pas tout dit
S’arrêter sous la pluie
Ô debout dans la boue
Et lâcher son bagout
On s’en fou de rouiller un peu
On va rester là un an ou deux
Et puis on a rien d’autre à faire
La rue se bronze sous la pluie
Et tout s’oxyde petit à petit
Dans cette vie c’est tout qui rouille
Et on s’en fou
On s’en fou que tout rouille un peu
On va rester là une éternité ou deux
Et puis, on a rien d’autre à faire
Que faire quand on ne s’est pas tout dit
S’arrêter sous la pluie
Ô debout dans la boue
Et lâcher son bagout
On s’en fou de rouiller un peu
C’est jaune c’est rouge sa deviens noir
La rouille épaissis
Tout ce qu’elle détruit
P’tit à p’tit p’tit à p’tit sans un bruit
Et puis, elle a rien d’autre à faire
Un homme de fer sous la pluie
Ne brillera pas longtemps
La rouille s’enroule
Et dans mon coup
C’est de l’eau qui coule
On s’en fou de rouiller un peu
On va rester la un an ou deux
Et puis, j’ai rien d’autre à faire

(переклад)

Залізна людина під дощем
Недовго блищатиме
Іржа згортається
І в моєму кадрі
Це проточна вода
Нам байдуже, якщо ми трохи іржавіємо
Ми побудемо там рік-два
І потім
Мені більше нічого робити
Якщо день переживе ніч
Якщо щоранку
Покриває себе зеленим, сірим
Не рухайтеся, будьте королями
Просто дочекайтеся ерозії
Ймовірно, це буде довго
Але мені більше нічого робити
Що робити, коли ми ще не все сказали
Зупинитися під дощем
О, що стоїть у багнюці
І відпусти його скоромовку
Нам байдуже, якщо ми трохи іржавіємо
Ми побудемо там рік-два
І тоді нам більше нічого робити
Вулиця засмагає під дощем
І все потроху окислюється
У цьому житті все іржавіє
А нам байдуже
Кому до того, що все трішки іржавіє
Ми будемо тут вічність чи дві
А далі робити нема чого
Що робити, коли ми ще не все сказали
Зупинитися під дощем
О, що стоїть у багнюці
І відпусти його скоромовку
Нам байдуже, якщо ми трохи іржавіємо
Він жовтий, червоний, стає чорним
загущена іржа
Все, що вона руйнує
Потроху потроху без звуку
І тоді їй більше нічого робити
Залізна людина під дощем
Недовго блищатиме
Іржа згортається
І в моєму кадрі
Це проточна вода
Нам байдуже, якщо ми трохи іржавіємо
Ми побудемо там рік-два
І тоді мені більше нічого робити