| Скільки разів я був пригнічений
|
| Подивився вгору і побачив, що він посміхається, як блискучий цент
|
| І хотів, щоб він залишився і сказав мені
|
| Чому він був так щасливий, якщо у нього був час
|
| І хотів, щоб був способ з ним перегонитись
|
| Зловіть коня, що летить, і переслідуйте його
|
| Кожен має право поїхати на Місяць, так
|
| Усі мають йти, це буде зовсім скоро
|
| У таких піснях прийнято вживати таке слово, як «ложка»
|
| При світлі сріблястого
|
| Ми полетимо до сріблястого
|
| Знаєте, усі їдуть на місяць
|
| Скільки разів, дивлячись вниз
|
| Чи чув він, як ми співаємо пісні, і думав, хто ми такі
|
| І заздрили нам, бо дами на місяці нема
|
| І тепер він сумує за нею
|
| І дивувався самому собі, чому ніхто ніколи не в гості
|
| Кожен має право поїхати на Місяць, о так
|
| Усі мають йти, це буде зовсім скоро
|
| У таких піснях прийнято використовувати місяць, як-от червень
|
| При світлі сріблястого
|
| Ми полетимо до сріблястого
|
| Знаєте, усі їдуть на Місяць
|
| Хіба це не чудо, що ми покоління
|
| Хто торкнеться тієї блискучої бульбашки
|
| Своїми двома руками
|
| Це повинно робити ви раді ви живим
|
| Так, це повинно змусити ви пишатися те ви чоловіком
|
| Чоловік, чоловік…
|
| Скільки разів я чув циніка
|
| Скажи, що я був дурним, що намагався дотягнутися до нього
|
| Або чув, як мрійник сказав «небо межа»
|
| І доводилося сміятися з кожного за нього
|
| О, я припускаю, суть лише
|
| Що старий друг більше не самотній
|
| Кожен має право поїхати на Місяць, о так
|
| Усі мають йти, це буде зовсім скоро
|
| У таких піснях прийнято використовувати таке слово, як «місяць»
|
| При світлі сріблястого
|
| Ми полетимо до сріблястого
|
| Ви знаєте, всі їдуть… на Місяць
|
| До сріблястого місяця
|
| О, як я хочу ложкою
|
| З моїм медом і наспівуйте любовну мелодію
|
| Медовий місяць, ти будеш сяяти в червні, так, будеш
|
| Ваші сріблясті промені створять любовні мрії
|
| Незабаром буде
|
| Біля сріблястого місяця… |