| Ви можете називати мене Сільвія
|
| Я бачив, як ти проходив повз
|
| З твоєю неслухняною посмішкою
|
| Ви стріляєте в мене високо
|
| До нічного світла, такого яскравого
|
| Ви можете називати мене Сільвія
|
| Ви можете називати мене як завгодно
|
| У моєму хибному розумі
|
| Наші історії римуються
|
| У шкатулці ми вплітаємо
|
| Я прощаю свого тата
|
| Коли я під твоїми чарівними чарами
|
| Я знаю, що смерть стає мною
|
| Любить ліжко, повне зламаних рук
|
| Я можу бути злий, я можу бути розбитий
|
| Але все ж
|
| Я можу бути сумним, недбало обраний
|
| Але все ж
|
| Це все ще пісня про кохання
|
| Це все ще пісня про кохання
|
| Пісня про кохання божевільної дівчини
|
| Ви можете називати мене Сільвія
|
| І я сплю на розбитому склі
|
| Темний відчай
|
| У ранковому повітрі
|
| Я прокидаюся і колись сумую
|
| Ви можете називати мене Сільвія
|
| І я думаю, що наш Бог грає мертвим
|
| Ви можете змусити мене повзати
|
| І викликати моє падіння
|
| Натомість я все ще молюся за вас
|
| Будь ласка, не приносьте мені квіти
|
| Над моєю могилою спалахують білі тюльпани
|
| У ці голі години
|
| Життя може бути урочисто моїм рабом
|
| Я можу бути злий, я можу бути розбитий
|
| Але все ж
|
| Я можу бути сумним, недбало обраний
|
| Але все ж
|
| Це все ще пісня про кохання
|
| Це все ще пісня про кохання
|
| Пісня про кохання божевільної дівчини
|
| Ніхто не пам’ятає мене так як ви
|
| Тоді забудь мене так само, як і ти
|
| Коли твій голос так тихо заспокоює мене
|
| Тоді це мене грубо зламає
|
| Змушує мене не відчувати болю
|
| Без болю
|
| Я можу бути злий, я можу бути розбитий
|
| Але все ж
|
| Я можу бути сумним, недбало обраний
|
| Але все ж
|
| Це все ще пісня про кохання
|
| Це все ще пісня про кохання
|
| Пісня про кохання божевільної дівчини |