| Один красив, зато другой умён.
| Один гарний, зате інший розумний.
|
| Но он как ложка дёгтя в бочке мёда.
| Але він як ложка дьогтю в бочці меду.
|
| Людей в колоде рангов и имён,
| Людей у колоді рангів та імен,
|
| Так шумно растусовывает мода.
| Так шумно розтусовує мода.
|
| Неумолим закон, и потому,
| Невблаганний закон, і тому,
|
| Бывает даже совестно немножко.
| Буває навіть сором трошки.
|
| Когда не проважаем по уму,
| Коли не проважаємо за розумом,
|
| Всех тех, кого встречаем по одёжке.
| Усіх тих, кого зустрічаємо по одежі.
|
| В природе всё придумано не зря,
| У природі все придумано недаремно,
|
| Но часто жизнь играет с нами в прятки.
| Але часто життя грає з нами в хованки.
|
| Бывает, кто-то слеп, хотя и зряч,
| Буває, хтось сліпий, хоч і зряч,
|
| И глух, хотя с ушами всё в порядке.
| І глухий, хоча з вухами все в порядку.
|
| И жизнь не раз обманывала нас,
| І життя не раз обманювало нас,
|
| Открытый пляж совсем другое дело,
| Відкритий пляж зовсім інша річ,
|
| Едва ли сможет полный лоботряс,
| Чи зможе повний лоботряс,
|
| Но жизнь, увы, и тут таит подвох,
| Але життя, на жаль, і тут таїть каверзу,
|
| И тут она порой прогнозы рушит.
| І тут вона часом прогнози руйнує.
|
| Бывает так, что внешне и не плох,
| Буває так, що зовні і не поганий,
|
| Но обомрёшь, когда заглянешь в душу.
| Але обомреш, коли заглянеш у душу.
|
| Но зреет мысль, что мы живём не зря,
| Але зріє думка, що ми живемо недаремно,
|
| А потому и любят простодушных
| А тому і люблять простодушних
|
| Где тот открытый пляж, и где края,
| Де той відкритий пляж, і де краї,
|
| Где загорают наши с вами души. | Де засмагають наші з вами душі. |