| Осень иглами – золото в вены.
| Осінь голками – золото у вени.
|
| Кровь и имя твое – руны…
| Кров та ім'я твоє – руни…
|
| Все хрустальное – об стены,
| Все кришталеве – об стіни,
|
| Все банальное – о струны.
| Все банальне – про струни.
|
| Тихо сердце поет, стонет
| Тихо серце співає, стогне
|
| Про билет в никуда, слышишь?
| Про квиток у нікуди, чуєш?
|
| Смерть на следующей остановке.
| Смерть на наступній зупинці.
|
| Дверь открылась. | Двері відкрилися. |
| Все. | Усе. |
| Я – вышел.
| Я вийшов.
|
| Опять твои глаза волнуют душу.
| Знову твої очі хвилюють душу.
|
| Я растворяюсь в них, как осень в венах…
| Я розчиняюся в них, як осінь у венах.
|
| Ты – мой героин… Ты – мой убийца скучный!
| Ти – мій героїн… Ти – мій убивця нудний!
|
| Любовь – преступленье. | Кохання – злочин. |
| Приговор. | Вирок. |
| Расстрел. | Розстріл. |
| Измена.
| Зрада.
|
| Осень шепчет твое имя,
| Осінь шепоче твоє ім'я,
|
| Что от ломки спасает, как доза.
| Що від ламання рятує як доза.
|
| Боль дрожащей рукой снимет,
| Біль тремтячою рукою зніме,
|
| Вены вскроют шипами розы…
| Відня розкриють шипами троянди.
|
| Ветер с кленов такой неловкий,
| Вітер з кленів такий незручний,
|
| Я его напоследок слышал.
| Я чув його насамкінець.
|
| Смерть стояла на остановке.
| Смерть стояла на зупинці.
|
| Я ей просто на встречу вышел… | Я їй просто на зустріч вийшов. |