| Знову відчинені двері, все якось ти за нею,
|
| А я сиджу як звір, гадаю на друзів.
|
| Я розставляю мережу, тебе мені не зловити,
|
| Я залишаюся терпіти, не розуміти себе.
|
| Ти говорила: "Тверезий жити недоречно"
|
| І палило життя, шукаючи своє місце.
|
| Не обіцяла, не клялася собою приємно,
|
| І для мене ти стала чорною нареченою.
|
| За межею всіх пристрастей немає більше новин,
|
| Але ти завжди знайдеш із фантазією людей.
|
| Обмовиш себе, знайдеш всі сто причин,
|
| Але ранок тобі розпочнеться з двох чоловіків.
|
| Ти говорила: "Тверезий жити недоречно"
|
| І палило життя, шукаючи своє місце.
|
| Не обіцяла, не клялася собою приємно,
|
| І для мене ти стала чорною нареченою.
|
| Знову відчинені двері, все якось ти за нею,
|
| А я сиджу як звір, гадаю на друзів.
|
| Я розставляю мережу, тебе мені не зловити,
|
| Я залишаюся терпіти, не розуміти себе.
|
| Ти говорила: "Тверезий жити недоречно"
|
| І палило життя, шукаючи своє місце.
|
| Не обіцяла, не клялася собою приємно,
|
| І для мене ти стала чорною нареченою.
|
| Ти говорила: "Тверезий жити недоречно"
|
| І палило життя, шукаючи своє місце.
|
| Не обіцяла, не клялася собою приємно,
|
| І для мене ти стала чорною нареченою. |