Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Ребёнок, виконавця - ZippO. Пісня з альбому Остаток слов, у жанрі Русский рэп
Дата випуску: 13.10.2016
Лейбл звукозапису: Студия СОЮЗ
Мова пісні: Російська мова
Ребёнок(оригінал) |
В проявленной плёнке отражение ребенка, |
Смотрит на тебя с улыбкой взглядом тигрёнка. |
Упавший камнем в водицу, видит лица, |
Заглянуть в глубину глаз, зная там искрит всё. |
Видеть по ту сторону на милые лица, |
Заглянуть в глаза и увидеть кто злится. |
Нет, я успокою, утром будит, кто-то звонит. |
Не закрою все слова, в делах, не в ссоре, нету боли. |
А как бежит в темноте, глянь на этих людей. |
Взять за руку и по аллеям целый день. |
Увидеть ласкающим ярости души людей, |
Забирающий из ночи сны одиноких семей. |
Нет, я не грущу, ночью птицей улечу, |
Что-то при себе, сжавши кулачки, шепчу. |
Нет, не отпускаю тут, нам не до сна, |
Разделяя все свои чувства на полюса. |
Небо, тебя дым впитает, туманом во сне, |
Но лишь свет луны разбавит крики в душе. |
Светлый образ, поникший молчанием снова, |
Глазки закрыты, спит ребёнок, пол второго. |
Небо, тебя дым впитает, туманом во сне, |
Но лишь свет луны разбавит крики в душе. |
Светлый образ, поникший молчанием снова, |
Глазки закрыты, спит ребёнок, пол второго. |
У ночного огня, под огромной луной, |
Тёмный лес закрывал нас зеленой листвой. |
Че я вижу чей-то свет в моём окошке, |
А вы откройте мне я буду нежным как кошка. |
Холод во дворе, у камина хочу погреться, |
Открывайте же, пожалейте люди моё детство. |
Серым-серым-серым я не убегу. |
Буду я белым-белым снегом в твоём году. |
Котёнок вырастет котом, ты меня услышь, |
И лишь для матери родной - ребёнок навсегда малыш. |
Самое счастливое время на свете, |
Когда мы ещё дети, мы ещё дети. |
Господь не нуждается в наличных, поверьте, |
Мои стриженные кудри мать хранит в конверте. |
Ты знаешь, а у нас будут дети, |
Самые красивые и капризные на свете. |
Небо, тебя дым впитает, туманом во сне, |
Но лишь свет луны разбавит крики в душе. |
Светлый образ, поникший молчанием снова, |
Глазки закрыты, спит ребёнок, пол второго. |
Небо, тебя дым впитает, туманом во сне, |
Но лишь свет луны разбавит крики в душе. |
Светлый образ, поникший молчанием снова, |
Глазки закрыты, спит ребёнок, пол второго. |
(переклад) |
У виявленій плівці відображення дитини, |
Дивиться на тебе з усмішкою поглядом тигреня. |
Впав каменем у водицю, бачить обличчя, |
Зазирнути у глибину очей, знаючи там іскрите все. |
Бачити по той бік на милі обличчя, |
Зазирнути в очі та побачити хто злиться. |
Ні, я заспокою, вранці будить, хтось дзвонить. |
Не закрию всіх слів, у справах, не в сварці, немає болю. |
А як біжить у темряві, глянь на цих людей. |
Взяти за руку і алеями цілий день. |
Побачити ласки люті душі людей, |
Який забирає з ночі сни самотніх сімей. |
Ні, я не сумую, вночі птахом улечу, |
Щось при собі, стиснувши кулачки, шепочу. |
Ні, не відпускаю тут, нам не до сну, |
Поділяючи всі свої почуття на полюси. |
Небо, тебе дим убере, туманом уві сні, |
Але лише світло місяця розбавить крики у душі. |
Світлий образ, що поник мовчанкою знову, |
Очі закриті, спить дитина, підлога друга. |
Небо, тебе дим убере, туманом уві сні, |
Але лише світло місяця розбавить крики у душі. |
Світлий образ, що поник мовчанкою знову, |
Очі закриті, спить дитина, підлога друга. |
Біля нічного вогню, під величезним місяцем, |
Темний ліс закривав нас зеленим листям. |
Че я бачу чийсь світло в моєму віконці, |
А ви відкрийте мені я буду ніжним, як кішка. |
Холод у дворі, біля каміна хочу погрітися, |
Відкривайте ж, пожалійте люди моє дитинство. |
Сірим-сірим-сірим я не втечу. |
Буду я білим-білим снігом у твоєму році. |
Кошеня виросте котом, ти мене почуєш, |
І лише для рідної матері - дитина назавжди малюк. |
Найщасливіший час на світі, |
Коли ми діти, ми ще діти. |
Господь не потребує готівки, повірте, |
Мої стрижені кучері мати зберігає у конверті. |
Ти знаєш, а в нас будуть діти, |
Найкрасивіші та примхливіші на світі. |
Небо, тебе дим убере, туманом уві сні, |
Але лише світло місяця розбавить крики у душі. |
Світлий образ, що поник мовчанкою знову, |
Очі закриті, спить дитина, підлога друга. |
Небо, тебе дим убере, туманом уві сні, |
Але лише світло місяця розбавить крики у душі. |
Світлий образ, що поник мовчанкою знову, |
Очі закриті, спить дитина, підлога друга. |