| Якщо смарагдову долину
|
| Річкою розділити наполовину,
|
| Навколо поставити гори і відкрити простори
|
| Буде південно-західний Памір.
|
| Настане день, розтануть гори за горами,
|
| Але ми тебе від цієї долі врятуємо,
|
| Настане день, але ти не розлучаєшся з нами,
|
| О, наш Памір!
|
| Як у рюкзаку, тебе в душі ми віднесемо.
|
| Тут гарні гори і небезпечні,
|
| Тут ходив Лукницький і Некрасов,
|
| Цей день учорашній став трохи нашим,
|
| Як і південно-західний Памір.
|
| Настане день, розтануть гори за горами,
|
| Але ми тебе від цієї долі врятуємо,
|
| Настане день, але ти не розлучаєшся з нами,
|
| О, наш Памір!
|
| Як у рюкзаку, тебе в душі ми віднесемо.
|
| Так рідкісні тут білі намети,
|
| Тут що не вершина, то загадки.
|
| Тут потрібні постаті, тут не шури-мури —
|
| Це південно-західний Памір!
|
| Настане день, розтануть гори за горами,
|
| Але ми тебе від цієї долі врятуємо,
|
| Настане день, але ти не розлучаєшся з нами,
|
| О, наш Памір!
|
| Як у рюкзаку, тебе в душі ми віднесемо.
|
| Ти всього нам видав потроху —
|
| Гори, сонце, пісню і дорогу,
|
| Видав нам удачу і друзів на додачу —
|
| Цей південно-західний Памір!
|
| Настане день, розтануть гори за горами,
|
| Але ми тебе від цієї долі врятуємо,
|
| Настане день, але ти не розлучаєшся з нами,
|
| О, наш Памір!
|
| Як у рюкзаку, тебе в душі ми віднесемо. |