Переклад тексту пісні Я бы новую жизнь - Юрий Визбор

Я бы новую жизнь (оригінал)

Я бы новую жизнь своровал бы как вор,
Я бы летчиком стал, это знаю я точно
И команду такую: Винты на упор!,
Отдавал бы как бог, домодедовской ночью.
Под моею рукой чей-то город лежит
И крепчает мороз, и долдонят капели,
И постели метелей, и звезд миражи,
Освещали б мой путь в синеглазом апреле.
Ну, а будь у меня двадцать жизней подряд,
Я стал бы врачом районной больницы
И не ждал ничего, и лечил бы ребят,
И крестьян бы учил, как им не простудиться.
Под моею рукой чьи-то жизни лежат,
Я им новая мать, я их снова рожаю,
И в затылок мне дышит старик Гиппократ,
И меня в отпуска все село провожает.
Ну, а будь у меня сто веков впереди,
Я бы песни забыл, я бы стал астрономом,
И прогнал бы друзей, просыпался б один,
Навсегда отрешась от успеха земного.
Под моею рукой чьи-то звезды лежат,
Я спускаюсь в кафе, словно всплывшая лодка,
Здесь по-прежнему жизнь, тороплюсь я назад
И по небу иду капитанской походкой.
Но ведь я пошутил, я спускаюсь с небес,
Перед утром курю, как солдат перед боем,
Свой единственный век отдаю я тебе,
Все что будет со мной- это будет с тобою.
Под моею рукой твои плечи лежат,
И проходит сквозь нас дня и ночи граница,
И у сына в руке старый мишка зажат,
Как усталый король, обнимающий принца.

(переклад)

Я би нове життя поцупив би як злодій,
Я би льотчиком став, це знаю я точно
І команду таку: Гвинти на упор!,
Віддавав би як бог, домодєдовської вночі.
Під моєю рукою чиєсь місто лежить
І міцніє мороз, і долдонять краплі,
І ліжка завірюх, і зірок міражі,
Висвітлювали б мій шлях у синєокому квітні.
Ну, а будь у мене двадцять життів поспіль,
Я став би лікарем районної лікарні
І не чекав нічого, і лікував би хлопців,
Іселян би вчив, як їм не застудитися.
Під моєю рукою чиїсь життя лежать,
Я им нова мати, я их знов народжую,
І в потилицю мені дихає старий Гіппократ,
І мене у|відпустки все село проводжає.
Ну, а будь у мене сто століть попереду,
Я би пісні забув, я би став астрономом,
І прогнав би друзів, прокидався б один,
Назавжди відмовившись від успіху земного.
Під моєю рукою чиїсь зірки лежать,
Я спускаюся в кафе, немов сплив човен,
Тут, як і раніше, життя, поспішаю я.
І по небу йду капітанською ходою.
Але адже я пожартував, я спускаюся з небес,
Перед ранком курю, як солдат перед боєм,
Своє єдине століття віддаю я, тобі,
Все що буде зі мною - це буде з тобою.
Під моєю рукою твої плечі лежать,
І проходить крізь нас дня і ночі кордон,
І у сина в руці старий ведмедик затиснутий,
Як утомлений король, що обіймає принца.