Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Грусть моя, тоска моя (1980), виконавця - Владимир Высоцкий.
Дата випуску: 25.07.2022
Мова пісні: Російська мова
Грусть моя, тоска моя (1980)(оригінал) |
Шел я, брел я, наступал то с пятки, то с носка, |
Чувствую — дышу и хорошею, |
Вдруг тоска, звериная, зеленая тоска |
Уловчась, мне прыгнула на шею… |
Я ее и знать не знал, меняя города, |
А она мне шепчет — «Как ждала я!» |
Как теперь?! |
Куда теперь?! |
Зачем, да и когда? |
Сам связался с нею, не желая… |
Одному идти — куда ни шло, еще могу |
Сам себе судья, хозяин-барин, |
Впрягся сам я вместо коренного под дугу, |
С виду прост, а изнутри — коварен. |
И я не клевещу, подобно вредному клещу |
Впился сам в себя, трясу за плечи, |
Сам себя бичую я и сам себя хлещу, |
Так что — никаких противоречий… |
Одари, судьба, или за деньги отоварь, |
Буду дань платить тебе до гроба, |
Грусть моя, тоска моя, чахоточная тварь, |
До чего ж живучая хвороба! |
По утру не пикнет, как бичами ни бичуй, |
Ночью — бац!- со мной на боковую… |
С кем-нибудь другим хотя бы ночь переночуй, |
Гадом буду — я не приревную! |
(переклад) |
Ішов я, брехав я, наступав то з п'яти, то з шкарпетки, |
Відчуваю — дихаю і хорошею, |
Раптом туга, звірина, зелена туга |
Уловчась, мені стрибнула на шию ... |
Я її і знати не знав, змінюючи міста, |
А вона мені шепоче —«Як чекала я!» |
Як тепер? |
Куди тепер? |
Навіщо, та і коли? |
Сам зв'язався з нею, не бажаючи… |
Одному йти — куди не йшло, ще можу |
Сам собі суддя, господар-барин, |
Впрягся сам я замість корінного під дугу, |
З вигляду простий, а зсередини - підступний. |
І я не обмовляю, подібно до шкідливого кліща |
Впився сам у себе, трясу за плечі, |
Сам себе бичу я і сам себе плещу, |
Тож — жодних протиріч... |
Обдаруй, доля, або за гроші отовар, |
Буду данину платити тобі до гробу, |
Сум моя, туга моя, сухотлива тварюка, |
До чого ж живуча хвороба! |
Вранці не пікне, як бичами не бичуй, |
Вночі — бац! — зі мною на бокову… |
З кимось іншим хоча б ніч переночуй, |
Гадом буду — я не приревну! |