Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Песня самолёта-истребителя, виконавця - Владимир Высоцкий. Мова пісні: Російська мова
Песня самолёта-истребителя(оригінал) |
| Я — «ЯК», истребитель, — мотор мой звенит, |
| Небо — моя обитель, |
| Но тот, который во мне сидит, |
| Считает, что он — истребитель. |
| В этом бою мною «юнкерс"сбит — |
| Я сделал с ним, что хотел, — |
| А тот, который во мне сидит, |
| Изрядно мне надоел! |
| Я в прошлом бою навылет прошит, |
| Меня механик заштопал, — |
| А тот, который во мне сидит, |
| Опять заставляет — в штопор! |
| Из бомбардировщика бомба несет |
| Смерть аэродрому, — |
| А кажется — стабилизатор поет: |
| «Мир вашему дому!» |
| Вот сзади заходит ко мне «мессершмитт», — |
| Уйду — я устал от ран!.. |
| Но тот, который во мне сидит, |
| Я вижу, решил — на таран! |
| Что делает он?! |
| Вот сейчас будет взрыв!.. |
| Но мне не гореть на песке, — |
| Запреты и скорости все перекрыв, |
| Я выхожу из пике! |
| Я — главный, а сзади… Ну, чтоб я сгорел! |
| - |
| Где же он, мой ведомый? |
| Вот он задымился, кивнул — и запел: |
| «Мир вашему дому!» |
| И тот, который в моем черепке, |
| Остался один — и влип, — |
| Меня в заблужденье он ввел — и в пике |
| Прямо из мертвой петли. |
| Он рвет на себя — и нагрузки вдвойне, — |
| Эх, тоже мне — летчик-ас!.. |
| Но снова приходится слушаться мне, — |
| Но это — в последний раз! |
| Я больше не буду покорным — клянусь! |
| - |
| Уж лучше лежать на земле… |
| Но что ж он не слышит, как бесится пульс: |
| Бензин — моя кровь — на нуле! |
| Терпенью машины бывает предел, |
| И время его истекло, — |
| И тот, который во мне сидел, |
| Вдруг ткнулся лицом в стекло. |
| Убит он! |
| Я счастлив! |
| Лечу налегке, |
| Последние силы жгу… |
| Но что это, что?! |
| Я — в глубоком пике, — |
| И выйти никак не могу! |
| Досадно, что сам я не много успел, — |
| Но пусть повезет другому! |
| Выходит, и я напоследок спел: |
| «Мир вашему дому!» |
| (переклад) |
| Я — «ЯК», винищувач, — мотор мій дзвенить, |
| Небо — моя обитель, |
| Але той, який у мені сидить, |
| Вважає, що він — винищувач. |
| У цьому бою мною «юнкерс» збитий |
| Я зробив з ним, що хотів, — |
| А той, який у мені сидить, |
| Дуже мені набрид! |
| Я в минулому бою навиліт прошитий, |
| Мене механік заштопав, — |
| А той, який у мені сидить, |
| Знову примушує - в штопор! |
| З бомбардувальника бомба несе |
| Смерть аеродрому, — |
| А здається — стабілізатор співає: |
| "Мир вашому дому!" |
| Ось ззаду заходить до мені «мессершмітт», — |
| Піду — я втомився від ран! |
| Але той, який у мені сидить, |
| Я бачу, вирішив на таран! |
| Що робить він? |
| Ось зараз буде вибух! |
| Але мені не горіти на піску, — |
| Заборони та швидкості все перекривши, |
| Я виходжу з піку! |
| Я — головний, а ззаду… Ну, щоб я згорів! |
| - |
| Де він, мій ведений? |
| Ось він задимився, кивнув — і заспівав: |
| "Мир вашому дому!" |
| І той, який у моєму черепку, |
| Залишився один — і вліп, — |
| Мене в оману він ввів і в піку |
| Прямо з мертвої петлі. |
| Він рве на себе — і навантаження подвійно, — |
| Ех, теж мені — льотчик-ас! |
| Але знову доводиться слухатися мені, — |
| Але — — останній раз! |
| Я більше не буду покірним — клянуся! |
| - |
| Краще лежати на землі… |
| Але що ж він не чує, як біситься пульс: |
| Бензин - моя кров - на нулі! |
| Терпінням машини буває межа, |
| І час його минув, — |
| І той, який у мені сидів, |
| Раптом тицьнув обличчям у скло. |
| Вбито його! |
| Я щасливий! |
| Лічу без нічого, |
| Останні сили палю… |
| Але що це, що?! |
| Я — у глибокому піку, — |
| І вийти ніяк не можу! |
| Прикро, що сам я не трохи встиг,— |
| Але нехай пощастить іншому! |
| Виходить, і я наостанок заспівав: |
| "Мир вашому дому!" |