Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Песня о сумашедшем доме, виконавця - Владимир Высоцкий. Пісня з альбому Новый звук, у жанрі Русская авторская песняПесня о сумашедшем доме(оригінал) |
| Сказал себе я: брось писать, |
| Но руки сами просятся. |
| Ох, мама моя родная, друзья любимые! |
| Лежу в палате — косятся, |
| Не сплю: боюсь — набросятся, |
| Ведь рядом — психи тихие, неизлечимые |
| Бывают психи разные — |
| Не буйные, но грязные, |
| Их лечат, морят голодом, их санитары бьют |
| И вот что удивительно: |
| Все ходят без смирительных |
| И то, что мне приносится, всё психи эти жрут |
| Куда там Достоевскому |
| С «Записками» известными, |
| Увидел бы, покойничек, как бьют об двери лбы! |
| И рассказать бы Гоголю |
| Про нашу жизнь убогую, |
| Ей-богу, этот Гоголь бы нам не поверил бы |
| Вот это мука, плюй на них! |
| Они же ведь, сука, буйные: |
| Все норовят меня лизнуть, ей-богу, нету сил! |
| Вчера в палате номер семь |
| Один свихнулся насовсем — |
| Кричал: «Даёшь Америку!» |
| и санитаров бил |
| Я не желаю славы, и |
| Пока я в полном здравии — |
| Рассудок не померк ещё, и это впереди, |
| Вот главврачиха — женщина |
| Пусть тихо, но помешана, |
| Я говорю: «Сойду с ума!» |
| — она мне: «Подожди!» |
| Я жду, но чувствую — уже |
| Хожу по лезвию ноже: |
| Забыл алфавит, падежей припомнил только два... |
| И я прошу моих друзья, |
| Чтоб кто бы их бы ни был я, |
| Забрать его, ему, меня отсюдова! |
| (переклад) |
| Сказав собі я: кинь писати, |
| Але руки самі просять. |
| Ох, мамо моя рідна, друзі кохані! |
| Лежу в палаті - косяться, |
| Не сплю: боюся - накинуться, |
| Адже поряд — психи тихі, невиліковні |
| Бувають різні психи. |
| Не буйні, але брудні, |
| Їх лікують, морять голодом, їхні санітари б'ють |
| І ось що дивно: |
| Усі ходять без смиренних |
| І те, що мені приноситься, всі ці психи жеруть |
| Куди там Достоєвському |
| З «Записками» відомими, |
| Побачив би, покійник, як б'ють об двері чола! |
| І розповісти б Гоголю |
| Про наше життя убоге, |
| Їй-богу, цей Гоголь би нам не повірив би |
| Ось це мука, плюй на них! |
| Вони ж, сука, буйні: |
| Всі намагаються мене лизнути, їй-богу, нема сил! |
| Вчора у палаті номер сім |
| Один з глузду з'їхав. |
| Кричав: «Даєш Америку!» |
| і санітарів бив |
| Я не бажаю слави, і |
| Поки що я в повному здоров'ї |
| Розум не померк ще, і це попереду, |
| Ось головлікарка - жінка |
| Нехай тихо, але схиблена, |
| Я кажу: «Збожеволію!» |
| - Вона мені: "Почекай!" |
| Я чекаю, але відчуваю - вже |
| Хожу по лезу ножем: |
| Забув алфавіт, відмінків пригадав лише два... |
| І я прошу моїх друзів, |
| Щоб хто б їх не був я, |
| Забрати його йому звідси! |