Переклад тексту пісні Скалолазка - Владимир Высоцкий, Инструментальный ансамбль «Мелодия»

Скалолазка (оригінал)

Я спросил тебя: - Зачем идете в горы вы?-
А ты к вершине шла, а ты рвалася в бой.
- Ведь Эльбрус и с самолета видно здорово!
-
Рассмеялась ты и взяла с собой.
И с тех пор ты стала близкая и ласковая,
Альпинистка моя, скалолазка моя!
Первый раз меня из трещины вытаскивая,
Улыбалась ты, скалолазка моя.
А потом, за эти проклятые трещины,
Когда ужин твой я нахваливал,
Получил я две короткие затрещины -
Но не обиделся, а приговаривал:
- Ох, какая же ты близкая и ласковая,
Альпинистка моя, скалолазка моя!
Каждый раз меня по трещинам выискивая,
Ты бранила меня, альпинистка моя.
А потом на каждом нашем восхождении -
Ну почему ты ко мне недоверчивая?!
-
Страховала ты меня с наслаждением,
Альпинистка моя гуттаперчевая.
Ох, какая ты неблизкая, неласковая,
Альпинистка моя, скалолазка моя!
Каждый раз меня из пропасти вытаскивая,
Ты ругала меня, скалолазка моя.
За тобой тянулся из последней силы я,-
До тебя уже мне рукой подать.
Вот долезу и скажу: - Довольно, милая!..-
Тут сорвался вниз, но успел сказать:
- Ох, какая же ты близкая и ласковая,
Альпинистка моя, скалолазка моя!
Мы теперь одной веревкой связаны -
Стали оба мы скалолазами.

Скалолазка (переклад)

Я спитав тебе: - Навіщо йдете в гори ви?
А ти йшла до вершини, а ти рвалася в бій.
- Адже Ельбрус і з літака видно чудово!
-
Розсміялася ти і взяла із собою.
І з того часу ти стала близька та ласкава,
Альпіністка моя, скелелазко моя!
Перший раз мене з тріщини витягаючи,
Усміхалася ти, моя скелелазка.
А потім, за ці прокляті тріщини,
Коли вечерю твою я нахвалював,
Отримав я дві короткі тріщини -
Але не образився, а примовляв:
- Ох, яка ж ти близька та ласкава,
Альпіністка моя, скелелазко моя!
Щоразу мене по тріщинах вишукуючи,
Ти лаяла мене, моя альпіністка.
А потім на кожному нашому сходженні -
Чому ти до мене недовірлива?!
-
Страхувала ти мене з насолодою,
Альпіністка моя гутаперчева.
Ох, яка ти неблизька, неласкова,
Альпіністка моя, скелелазко моя!
Щоразу мене з прірви витягуючи,
Ти лаяла мене, скелелазко моя.
За тобою тягнувся з останньої сили я,-
До тебе вже мені подати рукою.
Ось долізу і скажу: - Досить, люба!..-
Тут зірвався вниз, але встиг сказати:
- Ох, яка ж ти близька та ласкава,
Альпіністка моя, скелелазко моя!
Ми тепер одним мотузком пов'язані -
Стали обидва ми скелелазами.