| Напишу я письмо про тебе, про себе
|
| Читаєш ці строки все як будто во сне
|
| Расскажу где я был, почему не забыл
|
| Твої очі і губи, пам'ятаєш, як я їх любив?
|
| І нам не скучно було кожен вечір разом бути
|
| Ходить, искать, гулять, ловить, любить…
|
| Я розумію, словами все не розповідаєш
|
| Одним письмом і парою фразу навряд чи все ісправиш
|
| А что в ответ? |
| Туман, закат і рассвет
|
| На побережье ты есть, а у тебя нет
|
| Давай уедем, ключи сусідам
|
| Hey, Lady, цветы пусть поливают, дарят их своим детям
|
| Наверняка все це було б можливо
|
| Но в жизни просто не буває, а буває складно
|
| Письмо леті, її найди, скажи відповідь: «Да», «Нет»…
|
| Но мені моя зірка підскажет
|
| Как найти тебя, как быть с тобой
|
| Но мне моя зірка шепнёт
|
| И дождём растает над землей
|
| Напишу я письмо про тебе, про себе
|
| Читаешь ці строки не відповідаєш ти мені
|
| Чому? |
| Ось питання, може я не всерьоз
|
| А все що було це просто дикий вітер уніс
|
| В нікуда, в міста, тільки жаль навсегда
|
| З людьми таке відбувається на земле іноді
|
| Я бежав, я кричал, я хотел, я искал, опоздал…
|
| Но мені моя зірка підскажет
|
| Как найти тебя, как быть с тобой
|
| Но мне моя зірка шепнёт
|
| И дождём растает над землей
|
| И навстречу солнцу, закрив очі
|
| Я лечу, як птиця, взмахнув крилом
|
| Прижимая к сердцу, твои слова
|
| Все, що було, здається сном
|
| Но мені моя зірка підскажет
|
| Как найти тебя, как быть с тобой
|
| Но мне моя зірка шепнёт
|
| И дождём растает над землей
|
| Но мені моя зірка підскажет
|
| Как найти тебя, как быть с тобой
|
| Но мне моя зірка шепнёт
|
| И дождём растает над землей |