| Ми зробили велику справу днями, дуже пізно
|
| Коробка срібних злитків — ми отримали
|
| І залетів у ліс — так, занісся вглиб лісу...
|
| Заглибившись у кайф!
|
| Невже ми заблукали — ми всі розгубилися
|
| Та повна щастя — у лісі була корчма
|
| Важив срібний нош — так, срібний нош важив...
|
| Тож ми взяли паузу!
|
| Ми подбали про срібло — покладемо його в шнапс
|
| З ковбасами і печенями — даємо виродитися
|
| Це була чудова розвага - розвага для гурманів Feyner...
|
| вечірка, яка була!
|
| Вино, ром і пиво — ми думали, що залишимося тут
|
| Давайте блаженно ледарі — почухайте і живіт
|
| І не на один день - так, не тільки на один день...
|
| Ні, поки всім подобається!
|
| У якийсь момент нам спало на думку: життя підле і погане
|
| Нечесних воїнів багато — срібло треба сховати
|
| От у нас по-нашому - по-доброму розбійницькому...
|
| Похований у лісі!
|
| Потім ми пішли вздовж носа - знову бенкетувати'
|
| А ми продовжували напиватися — так, ми дуже напилися
|
| Ми не думали - звичайно, не думали...
|
| Карта не зроблена!
|
| Гуляли тринадцять днів — пили та їли
|
| Цілий день роботи — А решту ми забули Тепер ніхто не знає
|
| детальніше тут — де буде наша коробка
|
| А через тринадцять днів — чути, як ми жалібно лементуємо
|
| Ми зіпсували — вкрали багатство...
|
| Але ми говоримо це вголос:
|
| Яка витівка — ми на мить розбагатіли
|
| Який гріх – але на це є свої причини
|
| Що нікого не хвилює — так, що тут нікого не хвилює:
|
| Тому що вечірка того варте! |