| Не чути пташок спів, пальнув за будинком «Град».
|
| Народ дійшов рішенню: тут буде Місто-Зад!
|
| Під небом сіруватим, де губернатор-гад,
|
| Будівельники піддані, у строю і старі, і молоді.
|
| Вбивали в землю палі та криво, невпопад
|
| Намагалися, шалопаї, збудувати Місто-Зад.
|
| Лікує губернатор - накрав грошенят,
|
| І пише агітатор: любите Місто-Зад!
|
| Підлітків натовпу в армію забрав військкомат,
|
| Фашистською Німеччиною лякають усіх підряд
|
| Діти дихають клеєм, стоїть заводів сморід,
|
| Общагами усіяний, зимує Місто-Зад
|
| Тут влітку електрички людей відвозять у пекло,
|
| По вулицях таблички: "Ми любимо Місто-Зад!"
|
| Тут новину передали, що іноземець-гад
|
| Мріє, щоб зруйнували велике Місто-Зад.
|
| Тут щороку за графіком військовий йшов парад,
|
| Не потрібний світ тут на фіг, і губернатор радий.
|
| Тут мер у гарному місці не відчуває напруження,
|
| Він кандидат усіх разом єдиних роботяг.
|
| На площі для маси, на святі країни
|
| Співак співає чудовий приспів: «Зад це ми!»,
|
| І щасливий губернатор, і радий електорат,
|
| При справі агітатор: збудуємо Місто-Зад!
|
| І ми майже в цілі, ось-ось ми все зрозуміємо,
|
| Прийдемо ми в зад звивистим, особливим шляхом. |