| Сніг розтанув. |
| Пахощі весни. |
| Заспівали птахи
|
| Ти прийшла в мій світ, як дар пустунки долі
|
| У друзів моїх німе питання на обличчях
|
| Здався в полон вперше, без якоїсь там боротьби
|
| Не по дорозі, не по дорозі твій самотній будинок,
|
| Але неможливих немає чудес
|
| Щось трапилося, ти з'явилася, немов весняний грім
|
| Той, що гримнув із грізних сивих небес
|
| Ти картини мені свої подаруєш, як завжди
|
| Приховавши собою час усіх тривог
|
| Щастя згадуючи, я кидаю іноді
|
| Погляд на намальований пісок
|
| Погляд на намальований пісок
|
| Погляд на намальований пісок
|
| Погляд на намальований пісок
|
| Погляд на намальований пісок
|
| Але тебе весь час тягне вдалину кудись
|
| До незвіданих далеких берегів
|
| З кимось іншим зустрічаєш ти заходи сонця
|
| Як завжди не довіряючи ласкавим словам
|
| Невгамовний берег солоний шле від тебе привіт
|
| Роки розлуки як сукня з себе зірви
|
| Вітер ненасний дме даремно, він не прожене, ні
|
| Він не розвіє в серце мого кохання
|
| Ти картини мені свої подаруєш, як завжди
|
| Приховавши собою час усіх тривог
|
| Щастя згадуючи, я кидаю іноді
|
| Погляд на намальований пісок
|
| Погляд на намальований пісок
|
| Погляд на намальований пісок
|
| Погляд на намальований пісок |