| Ці чотири колеса відчуваю себе як дім
|
| Досить розбитих будинків і пограбування банків
|
| Ці обличчя, які я бачу, і ці випари, якими я дихаю…
|
| Це достатній доказ, де я хочу бути
|
| Ці фотографії розповідають власну історію
|
| Два кулаки, білі кісточки на мікрофоні
|
| Ці магістралі, ці милі й милі
|
| Вони дихають
|
| Це тільки почалося, а наші зламані спини так холодні
|
| І ці чотири колеса відчуваю себе як дім
|
| Ці двері зачиняються, і ми гонимося за небом
|
| Цей хаос назріває й підтримує нас живими
|
| Навіщо торгувати світом, коли світ — мій?
|
| Навіщо здаватися зараз, коли у нас є лише час?
|
| Дивлячись крізь це розбите скло, ці мрії вриваються в стелю
|
| Вони можуть впасти так швидко, але тепер ми по коліна в цьому лайні
|
| О, зробіть це останнім
|
| Ціле життя бажання, очікування та смертельні переконання
|
| Гучність зараз занадто тиха
|
| Протектор цих шин — особлива подія
|
| І мої вуха не перестають дзвонити
|
| Оскільки ці нотатки лунають, вони розірвуть вас на частини
|
| Тож нехай ці плоскі акорди просто розбивають ваше серце
|
| І хто в біса сказав, що ми здаємося?
|
| Бо це тільки почалося
|
| Це тільки почалося, а наші зламані спини так холодні
|
| Ці чотири колеса відчуваю себе як дім
|
| І я відчуваю, що ніколи не хочу йти додому
|
| Ми могли б зупинити світ і розірвати його
|
| Ці чотири колеса відчуваю себе як дім
|
| Вони дихають |