| Захід сонця крізь жалюзі нагадує мені час, коли ми зустрілися
|
| Ти був, як сонячний промінь, що проникав у мою квартиру
|
| Коли ми спускалися біля води, я пригадую, що ви сказали
|
| Ви сказали, що у нас так багато спільного, і ви не бачили, що це відбудеться
|
| Я був так само здивований знайти кохання у твоїх очах, як ти бачив мої
|
| Усі наші друзі сміялися, і нас попередили, що це затишшя перед бурею
|
| це відбувається, як завжди
|
| Моя любов, ой, як ми виросли, тепер це інакше
|
| Ніколи не хотіти повернутися в самотність, зараз все інакше
|
| І я б нічого не міняв
|
| Я пригадую часи, які ми провели біля кав’ярні
|
| Ми б бились, а ти плакав би, бо в ті дні я багато брехав
|
| Спроба захистити вас від правди, яку я му му довідатися, ніколи не спрацювала
|
| Я не міг нічого приховати від тебе, не міг бачити, як тобі боляче
|
| О, я був так здивований, коли знайшов у твоїх очах прощення, незаслужене,
|
| але любов сліпа
|
| Ми ділилися своїми серцями, коли їхали додому, це було затишшя перед бурею
|
| це відбувається, як завжди
|
| Після всіх помилок тепер все інакше.
|
| Здається, наша любов ніколи не розривається,
|
| зараз все по-іншому, і я б нічого не змінював. |