| Чому так погано бути поганим?
|
| Коли так важко бути чи загалом?
|
| І чому всі, здається, забувають
|
| Як це бути на самоті
|
| — Як тільки вони
|
| Якщо є хтось, це не весело
|
| Це змушує мене зникнути й померти
|
| Можливо, я кину весь свій одяг
|
| У водоспад
|
| І сидять і підглядають, а вони всі плачуть
|
| — Ти стаєш таким дурним, коли ти самотній
|
| І ти думаєш, що ти єдиний
|
| Хто скаже:
|
| Я сподіваюся, що хтось зателефонує
|
| І скажи мені, що ця ніч закінчилася
|
| Тому що я хочу почати жити своїм життям
|
| До того, як я стану набагато старшою
|
| Можливо, ви всі вважали б це жартом
|
| Якщо я скажу, що ненавиджу себе
|
| Але час від часу
|
| Коли я дивлюсь у дзеркало
|
| Усе, що я бачу, — це велика помилка
|
| (А ти б не)
|
| Ну, я просто хочу повеселитися
|
| Просто хочу бути тим самим
|
| Хто змушує вас посміхатися
|
| Я просто хочу вірити
|
| Що я можу бути чим комусь
|
| — Я одний тут
|
| Хто не проживе моє життя в страху?
|
| Я сподіваюся, що хтось зателефонує
|
| І скажи мені, що ця ніч закінчилася
|
| Тому що я хочу почати жити своїм життям
|
| До того, як я стану набагато старшою
|
| (- Я не розумію вас!)
|
| — А навіщо вам?
|
| (- Чи можете ви мені сказати
|
| Що ти надумав?)
|
| — Я не маю слів, щоб сказати
|
| Скільки, я думаю, я вам винен
|
| — Ми не будемо жити в страхі… |