Переклад тексту пісні Мама - Татьяна Буланова

Мама (оригінал)

Я дела свои заброшу и, как будто скинув ношу в платье старом, чуть заношенном, которое найду
В этот вечер, ближе к ночи, той же юной, доброй дочкой, мама, можно я к тебе приду?
Я теперь взрослее стала, но поверь, как не хватало мне тебя, о, если б только знала ты как мне
Было трудно, но сегодня, перед ночью новогодней, мама, можно я приду к тебе?
Посидим опять, как прежде, снова вижу взгляд твой нежный, ты подаришь мне надежду и любовь свою.
Посмеёмся и поплачем, мама, будь со мной почаще рядом и тогда удача дочь найдёт твою.
Рядом будь и пусть удача дочь найдёт твою.
Поругаешься немножко, перекрестишь на дорожку и потом смотреть в окошко долго будешь в спину мне.
И опять вдали от дома, вновь среди своих знакомых, мама, я скучаю по тебе.
Снова руки мамы рядом, снова встречусь с нежным взглядом, мама, не суди, не надо, я сама себе судья.
Я уйду, но очень скоро, верю, что к тебе я снова прибегу к родному дому, я люблю тебя.
Прибегу к родному дому, я люблю тебя.
Посидим опять, как прежде, снова вижу взгляд твой нежный, ты подаришь мне надежду и любовь свою.
Посмеёмся и поплачем, мама, будь со мной почаще рядом и тогда удача дочь найдёт твою.
Рядом будь и пусть удача дочь найдёт твою.

Мама (переклад)

Я справи свої закину і, ніби скинувши ношу в старому сукні, трохи заношеному, яке знайду
Цього вечора, ближче до ночі, тієї ж юної, доброї доньки, мамо, можна я до тебе прийду?
Я тепер стала дорослішою, але повір, як не вистачало мені тебе, о, якби тільки знала ти як мені
Було важко, але сьогодні, перед ніччю новорічною, мамо, можна я прийду до тебе?
Посидимо знову, як раніше, знову бачу погляд твій ніжний, ти подаруєш мені надію та любов свою.
Посміємося і поплачемо, мамо, будь зі мною частіше поряд і тоді удача дочка знайде твою.
Поруч будь і нехай удача дочка знайде твою.
Посвариться трошки, перехрестиш на доріжку і потім дивитись у вікно довго будеш мені в спину.
І знову далеко від дому, знову серед своїх знайомих, мамо, я сумую за тобою.
Знову руки мами поруч, знову зустрінуся з ніжним поглядом, мама, не суди, не треба, я сама собі суддя.
Я піду, але дуже скоро, вірю, що до тебе я знову прибіжу до рідного дому, я люблю тебе.
Прибіжу до рідного дому, я люблю тебе.
Посидимо знову, як раніше, знову бачу погляд твій ніжний, ти подаруєш мені надію та любов свою.
Посміємося і поплачемо, мамо, будь зі мною частіше поряд і тоді удача дочка знайде твою.
Поруч будь і нехай удача дочка знайде твою.