| Ти думав, що зайвих зусиль не треба і буде перемога легка,
|
| І з першої хвилини дивився на мені ти насмешливо і з висока.
|
| Ти думав я буду в руках твоїх пішки, але сам став одного разу об'єктом глузування,
|
| І зрозумів, що я для тебе занадто міцний горішок.
|
| Приспів:
|
| Я міцний горішок терпіння і сил, тобі не вистачило і ти відступив.
|
| Я міцний горішок, який ти не розкусив.
|
| Я міцний горішок не всім по зубах, настала хвилина і ти зрозумів сам,
|
| Що навряд чи зумієш мене розколоти навпіл.
|
| Тепер по іншому ти дивишся на речі, у погляді немає більше вогню.
|
| Тепер свій час, своє красномовство, не хочеш втрачати на мене,
|
| В очах твоїх світ став іншим чомусь, ти сам змінився в той день,
|
| в ту хвилину,
|
| Коли раптом сумну істину зрозумів одну ти.
|
| Приспів:
|
| Я міцний горішок терпіння і сил, тобі не вистачило і ти відступив.
|
| Я міцний горішок, який ти не розкусив.
|
| Я міцний горішок не всім по зубах, настала хвилина і ти зрозумів сам,
|
| Що навряд чи зумієш мене розколоти навпіл.
|
| В очах твоїх світ став іншим чомусь, ти сам змінився в той день,
|
| в ту хвилину,
|
| Коли раптом сумну істину зрозумів одну ти.
|
| Приспів:
|
| Я міцний горішок терпіння і сил, тобі не вистачило і ти відступив.
|
| Я міцний горішок, який ти не розкусив.
|
| Я міцний горішок не всім по зубах, настала хвилина і ти зрозумів сам,
|
| Що навряд чи зумієш мене розколоти навпіл.
|
| Що навряд чи зумієш мене розколоти навпіл.
|
| Що навряд чи зумієш мене розколоти навпіл. |