| Сумну повість хтось напише,
|
| Про як кликала я, а ти не почув.
|
| Як я для тебе хотіла співати, жити усміхаючись.
|
| Ти не дозволив, я розгубилася.
|
| На твоєї долоні я прочитала сумну повість,
|
| Знову між нами нова прірва.
|
| Сумну повість хтось напише,
|
| Про як кликала я, а ти не почув.
|
| Сумну повість, про те як все було,
|
| Про те, як тебе я так сильно любила.
|
| Сумну повість хтось напише,
|
| Про як кликала я, а ти не почув.
|
| Мені хотілося світла і тепла, але ти не зрозумів
|
| Сонце і небо закрив рукою.
|
| І в моїх очах знову дощі ллють зливи
|
| Наче один одному ми стали чужі.
|
| Сумну повість хтось напише,
|
| Про як кликала я, а ти не почув.
|
| Сумну повість, про те як все було,
|
| Про те, як тебе я так сильно любила.
|
| Сумну повість хтось напише,
|
| Про як кликала я, а ти не почув.
|
| Сумну повість хтось напише…
|
| Сумну повість хтось напише,
|
| Про як кликала я, а ти не почув.
|
| Сумну повість, про те як все було,
|
| Про те, як тебе я так сильно любила.
|
| Сумну повість хтось напише,
|
| Про як кликала я, а ти не почув.
|
| Сумну повість, про те як все було,
|
| Про те, як тебе я сильно любила. |