| Напрасно говорят, напрасно говорят, что нет любви на свете до могилы.
| Даремно кажуть, даремно кажуть, що немає кохання на світлі до могили.
|
| Алёшка Кудряшов на зависть всех девчат Алёнку называл своею милой.
| Альошка Кудряшов на заздрість усіх дівчат Алёнку називав своєю милою.
|
| Её он обнимал и нежно целовал, по вечерам ей назначал свидания.
| Її він обіймав і ніжно цілував, повечорами їй призначав побачення.
|
| Но райвоенкомат на флот его призвал, как гром небесный грянул час прощания.
| Але райвійськкомат на флот його закликав, як грім небесний гримнув годину прощання.
|
| Алёшка Кудряшов в Аленкины глаза взглянул и сжал ладони, что есть силы.
| Альошка Кудряшов в Оленчині очі глянув і стиснув долоні, що є сили.
|
| Последний поцелуй, последние слова: «Тебя я не забуду до могилы».
| Останній поцілунок, останні слова: «Тебе я не забуду до могили».
|
| Последний поцелуй, последние слова: «Тебя я не забуду до могилы».
| Останній поцілунок, останні слова: «Тебе я не забуду до могили».
|
| Аленкино письмо Алёшку Кудряша нашло на корабле в открытом море:
| Аленкіного листа Альошку Кудряша знайшло на кораблі у відкритому морі:
|
| «Любимый, не скучай, с тобой моя душа, я верю, что увидимся мы вскоре».
| «Любимий, не сумую, з тобою моя душа, я вірю, що побачимося ми незабаром».
|
| Но как-то пошутить задумали друзья и новое письмо открыл Алёшка:
| Але якось пожартувати задумали друзі і новий лист відкрив Альошка:
|
| «Забудь и не пиши, люблю другого я» и подпись: «Не твоя теперь Алёнка».
| «Забудь і не пиши, люблю іншого я» і підпис: «Не твоя тепер Оленка».
|
| «Зачем мне жизнь моя, раз нет твоей любви? | «Навіщо мені життя моє, якщо немає твоєї любові? |
| Зачем мне видеть небо голубое?»
| Навіщо мені бачити небо блакитне?
|
| В тропическом краю, от Родины в дали он с палубы шагнул на дно морское.
| В тропічному краю, від Батьківщини в дали він з палуби ступив на дно морське.
|
| В тропическом краю, от Родины в дали он с палубы шагнул на дно морское.
| В тропічному краю, від Батьківщини в дали він з палуби ступив на дно морське.
|
| «Ах, что ты натворил, Алёшка, дорогой!" — заплакала навзрыд его Алёнка.
| «Ах, що ти накоїв, Альошко, любий!» — заплакала раптом його Оленка.
|
| «Я так ждала, когда вернёшься ты домой, ждала, а получила похоронку».
| «Я так чекала, коли повернешся ти додому, чекала, а отримала похоронку».
|
| С седьмого этажа Алёнка не дыша, шагнула и со стоном повторила
| З сьомого поверху Оленка не дихала, зробила крок і зі стоном повторила
|
| Последние слова Алёшки Кудряша: «Тебя я не забуду до могилы».
| Останні слова Альошки Кудряша: «Тебе я не забуду до могили».
|
| Последние слова Алёшки Кудряша: «Тебя я не забуду до могилы».
| Останні слова Альошки Кудряша: «Тебе я не забуду до могили».
|
| Последние слова Алёшки Кудряша: «Тебя я не забуду до могилы». | Останні слова Альошки Кудряша: «Тебе я не забуду до могили». |