Переклад тексту пісні Demencia - Solitario

Demencia (оригінал)

Estoy cansado de vivir de este modo
Las cosas no parecen cambiar nunca
Intento darle un margen de descanso al folio
Pero este martirio mental me suscita
Y vuelvo a rellenar los márgenes
Por no acabar con ellos y por no matarme
Escribo esto como puedo mientras tiemblo
A causa de este pánico y esta ansiedad constante
Y mi vida se para, pero la tierra gira
Me refugio en mi cuarto y cierro las ventanas
Prefiero pudrirme aquí encerrado
Antes que ser parte de esa sociedad podrida
Siempre fui el rarito de la clase
Ahora soy un loco que deambula por la calle
¿Y mañana quién sabe?
Si puedo ser autor de la peor de las masacres
A ver quién tiene el valor de reírse
El día que mi paciencia toque el límite
Tiran la piedra y esconden la mano
Pero hoy soy quien soy por lo que me hicisteis
Y aunque no tenga el valor de quitarme la vida
Decrece cada día el valor de la misma
Los problemas que arrastro son una carga
Y de tanto peso me hice un pesimista
Siempre fui rechazado por los demás
Lo siento, mamá: nunca fui un chaval normal
Ahora siento un rechazo que me invade
Hacia este mundo que le debo mi demencia
Sé que un día mis obras trascenderán
Que haré historia cuando ya sea historia
Pero esa mierda me suda la polla
Porque a los muertos no les sirven las coronas
Hace un tiempo ya que no salgo de casa
A veces me obligo, casi nunca es por placer
La calle está contaminada de caras falsas
Ocultadas tras sonrisas que te mienten
Y mi vida se para, pero la tierra gira
Me refugio en mi cuarto y cierro las ventanas
Prefiero pudrirme aquí encerrado
Antes que ser parte de esa sociedad podrida
Y mi vida se para, pero la tierra gira
Me refugio en mi cuarto y cierro las ventanas
Prefiero pudrirme aquí encerrado
Antes que ser parte de esa sociedad podrida

Demencia (переклад)

Мені набридло так жити
Здається, що все ніколи не зміниться
Я намагаюся дати фоліанту запас відпочинку
Але це душевне мучеництво збуджує мене
І я знову заповнюю поля
За те, що ти не закінчив їх і не вбив мене
Я пишу це, як можу, поки тремчу
Через цю паніку і цю постійну тривогу
І моє життя зупиняється, але земля обертається
Я ховаюсь у своїй кімнаті й закриваю вікна
Я волію гнити тут під замком
А не бути частиною цього гнилого суспільства
Я завжди був диваком у класі
Тепер я божевільний, який блукає вулицею
А завтра хто знає?
Якщо я можу бути автором найгіршої різанини
Подивимось, у кого вистачить сміливості посміятися
День, коли моє терпіння досягає межі
Кидають каміння і ховають руку
Але сьогодні я такий, який я є, завдяки тому, що ти зробив зі мною
І навіть якщо мені не вистачить сміливості позбавити себе життя
Його вартість з кожним днем ​​падає
Проблеми, які я ношу, це тягар
І від такої ваги я став песимістом
Мене завжди відкидали інші
Вибач, мамо, я ніколи не був нормальною дитиною
Тепер я відчуваю неприйняття, яке захоплює мене
Цьому світу я завдячую своїм слабоумством
Я знаю, що одного разу мої роботи стануть кращими
Що я буду творити історію, коли вона вже стане історією
Але від цього лайна мій член пітніє
Бо на мертвих корони не діють
Давно я не виходив з дому
Іноді я змушую себе, це майже ніколи не заради задоволення
Вулиця забруднена фальшивими обличчями
Прихований за посмішками, які брешуть тобі
І моє життя зупиняється, але земля обертається
Я ховаюсь у своїй кімнаті й закриваю вікна
Я волію гнити тут під замком
А не бути частиною цього гнилого суспільства
І моє життя зупиняється, але земля обертається
Я ховаюсь у своїй кімнаті й закриваю вікна
Я волію гнити тут під замком
А не бути частиною цього гнилого суспільства