| Якось надвечір лісовою стежкою
|
| Зі служби солдатів повертався додому
|
| Стежка зникла, він збився зі шляху
|
| Не знає, бідолаха, куди ж іти
|
| І згадав він матінки старий зарок
|
| У лісі ночувати бій синок
|
| Там частіше глухий не один уже рік
|
| А може років сто чи двісті живе
|
| Лісова царівна – прекрасна як ніч
|
| Русалки болотної та дідька дочка
|
| Їй у чорні очі небезпечно дивитись
|
| Заманить у болото на вірну смерть
|
| Але ось перед ним розступилися кущі
|
| Дівчина стоїть неземної краси
|
| Він кинув торбинку і кинувся геть
|
| Дівчина кличе, пропонує допомогти
|
| - «Село в іншому від тебе боці
|
| Там палець попереду повертайся до мене»
|
| Не бачачи дороги – в очах пелена
|
| Він у топі біжить, шепоче – «Це вона»
|
| Лісова царівна – прекрасна як ніч
|
| Русалки болотної та дідька дочка
|
| Їй у чорні очі небезпечно дивитись
|
| Заманить у болото на вірну смерть
|
| Солдат сестри, що подорослішала, не впізнав
|
| Адже вдома він дуже давно не бував
|
| І згинув у лісах під смердючою водою
|
| Дівчина з торбинкою повернулася додому
|
| А мати знайшла в торбинці кисет
|
| Подарований синові у чотирнадцять років
|
| -«Клята відьма, сама сатана,
|
| Я знаю, згубила синочка вона»
|
| Лісова царівна – прекрасна як ніч
|
| Русалки болотної та дідька дочка
|
| Їй у чорні очі небезпечно дивитись
|
| Заманить у болото на вірну смерть |