Переклад тексту пісні Глава VII - Оборотень - Сказки Чёрного Города

Глава VII - Оборотень (оригінал)

Я вынужден жить вдали от людей
Всю жизнь я от них скрываться устал
Рабом любви преступной своей
Я до конца дней своих стал
Я днем человек, а ночью я зверь
И любви настоящей никогда я не знал
Но странное чувство ютится теперь
Во мне, я впервые его испытал
Лишь коснется лунный свет меня
И в волка обращусь вмиг я
Разрежет тишь ночную вой
Вновь я теряю облик свой
Но как только ночь начинает
Деревню окутывать мглой
Человека я облик теряю
И теряю контроль над собой
И чувств таких как любовь
Мое сердце больше не знает
Вражду и ненависть вновь
Во мне звериный облик рождает
Лишь коснется лунный свет меня
И в волка обращусь вмиг я
Разрежет тишь ночную вой
Вновь я теряю облик свой
Лишь её старая, потрёпанная фотография на стене
Заставляет задуматься о смысле моего бытия
В те недолгие минуты, когда рассудок снова возвращается ко мне
Во время моего нахождения в человеческом обличие,
Но с наступлением темноты боль утихает и мысли покидают мою голову,
Ведь я снова не один...
Лишь коснется лунный свет меня
И в волка обращусь вмиг я
Разрежет тишь ночную вой
Мне никогда не быть с тобой..

Глава VII - Оборотень (переклад)

Я змушений жити далеко від людей
Все життя я від них ховатися втомився
Рабом кохання злочинним своїм
Я до кінця днів своїх став
Я вдень людина, а вночі я звір
І кохання справжнього ніколи я не знав
Але дивне почуття тулиться тепер
В мені, я вперше його випробував
Лише торкнеться місячне світло мене
І в вовка звернусь вмить я
Розріже тиша нічне виття
Знову я втрачаю свій вигляд
Але щойно ніч починає
Село огортати імлою
Людину я вигляд втрачаю
І втрачаю контроль над собою
І почуттів таких як кохання
Моє серце більше не знає
Ворожнечу та ненависть знову
У мені звірячий вигляд народжує
Лише торкнеться місячне світло мене
І в вовка звернусь вмить я
Розріже тиша нічне виття
Знову я втрачаю свій вигляд
Лише її стара, пошарпана фотографія на стіні
Примушує задуматися про сенс мого буття
У ті недовгі хвилини, коли розум знову повертається до мене
Під час мого перебування в людській подобі,
Але з настанням темряви біль вщухає і думки покидають мою голову,
Адже я знову не один...
Лише торкнеться місячне світло мене
І в вовка звернусь вмить я
Розріже тиша нічне виття
Мені ніколи не бути з тобою.